Реклама на сайте Связаться с нами

С. В. Мочерний

Економічна теорія

Навчальний посібник

Київ
Видавничий центр «Академія»
2005

На главную
Економічна теорія. Мочерний С. В.

Україна як елемент світового господарства

Світові економічні зв'язки необхідні Україні для того, щоб швидше подолати наслідки глибокої економічної кризи, для стабільного і швидкого розвитку продуктивних сил і зростання на цій основі життєвого рівня населення, оскільки країна, яка не має зовнішньої торгівлі, господарських зв'язків з іншими державами, змушена збільшувати витрати виробництва приблизно у півтора-два рази.

У минулому Україна мала економічні зв'язки зі 123 країнами світу, але основні рішення щодо розвитку цих зв'язків приймалися в Москві. Те саме стосувалося зовнішньоекономічної діяльності майже 1400 її підприємств. У 2000 р. Україна здійснювала зовнішньоторговельні операції майже зі 190 країнами світу.

Входженню України як рівноправного партнера у світове господарство перешкоджають такі причини:

1) низька конкурентоспроможність її продукції на світових ринках. Крім того, навіть ті товари, на які є попит на зовнішніх ринках, не повністю відповідають міжнародним стандартам. Потребує удосконалення система управління зовнішньоекономічною діяльністю;

2) переважання в експорті України паливно-сировинної групи. Її частка у 2000 р. перевищувала 68% і разом з товарами народного споживання становила 86%;

3) низька частка машин, обладнання, об'єктів інтелектуальної власності (патентів, ліцензій, ноу-хау) в експорті. У 1997 р. вона становила менше 10%; у 2003 р. — 10,1%, тоді як частка цієї продукції в імпорті складала 15,1%;

4) незначна частка в експорті товарів, які виробляють відповідно до договорів про міжнародну спеціалізацію та кооперування виробництва;

5) значна питома вага бартерних операцій у зовнішньоекономічній діяльності та всередині країни. Якщо в 1992 р. вона становила до 13%, то в 1996 р. — 75%. Надалі ця частка значно знизилась. Високий рівень бартеризації зовнішньої торгівлі був зумовлений зняттям обмежень щодо квотування і ліцензування, порушенням закону грошового обігу та ін. Характерно й те, що бартерна торгівля поширюється навіть на високоліквідні товари, які раніше реалізовувалися переважно за валюту;

6) проблеми зі стабілізацією законодавства, науково обґрунтованою політикою зовнішньоекономічної діяльності та ін.

Для поліпшення зовнішньоторговельної діяльності Україні варто обмежити ввезення продукції чорної металургії, поліпшити якість металу, зменшити масу готових виробів, значно збільшити обсяг номенклатури відливок, домогтися міжнародних сертифікатів на свою продукцію тощо. Слід визначити пріоритетні напрями розвитку експортної спеціалізації, переорієнтуватися на виробництво наукомісткої продукції, ресурсозаощаджуючих технологій у сфері верстатобудування, літакобудування, в ракетно-космічній техніці, створення надтвердих матеріалів. Ці напрями повинна всебічно підтримувати держава.

Доречним буде істотне розширення виробництва імпортозамінної продукції: кормо- і картоплезбиральних комбайнів, тролейбусів, автобусів, холодильників, автомобілів та ін. Водночас, експортуючи переважно товари паливно-енергетичної групи, треба поліпшити обробку сировини (титану, рідкоземельних елементів, будівельних матеріалів, граніту, урану), сільськогосподарської продукції. Так, рівень переробки сільськогосподарської сировини в Україні становить лише приблизно 50% порівняно з високорозвинутими країнами.

Враховуючи низьку конкурентоспроможність продукції в Україні, не варто поспішати з лібералізацією експортно-імпортних відносин, поки не буде поліпшено конкурентоспроможність товарів. Навіть у США понад 35% товарів захищені нетарифними бар'єрами.

Слід заохочувати іноземних інвесторів. Так, обсяг прямих інвестицій в Україну на початку 2004 р. становив лише 6,7 млрд. дол., тоді як у Польщу — понад 30 млрд. дол. Найважливішою умовою цього є стабільність законодавства у зовнішньоекономічній діяльності. (Україна, за оцінкою міжнародних експертів, за створенням надійного інвестиційного клімату посідає 139-те місце у світі.)

Важливо налагодити надійний митний контроль. У розвинутих країнах держава бере на себе облік і всебічно контролює експорт та імпорт товарів. В Австрії, зокрема, їй відомі адреси кожного постачальника, ціни його товарів, обсяг, сертифікація товарів. Цей процес контролюють податкові та банківські установи. Активна політика захисту вітчизняного товаровиробника, істотного послаблення доларизації української економіки тощо теж сприятимуть входженню України до світового господарства.

Один із шляхів заохочення іноземних інвесторів і формування міжнародних економічних відносин — створення спільних підприємств. Наприкінці вересня 1992 р. в Україні було зареєстровано понад 500 таких підприємств з кількістю працюючих 20 тис. осіб. На початку 1998 р. їх налічувалося понад 4200, у 2002 р. — понад 12 тис., проте більшість займалася посередницькою діяльністю.

На початку 2005 p., після посилення демократичних тенденцій у суспільному житті наприкінці 2004 p., сформувалися сприятливі умови для отримання Україною статусу країни з ринковою економікою, вступу у Світову організацію торгівлі, а в недалекому майбутньому — прийняття її асоційованим членом ЄС, що загалом відкриває значно кращі перспективи для її входження у світовий глобалізаційний простір.

bigmir)net TOP 100