Реклама на сайте Связаться с нами

Л. О. Сморж

Естетика

Навчальний посібник

Київ
Кондор
2009

На главную
Естетика. Сморж Л. О.

Завдання естетики

На сьогодні в сфері естетично-художньої культури відбуваються складні і не завжди зрозумілі процеси і явища, а з питань її сучасного стану і майбутнього точаться гострі і запеклі суперечки, висловлюються різні, часом діаметрально протилежні думки: від тверджень, що її слід докорінно змінювати, а то і поступово ліквідовувати, до намагань залишати все в традиційному вигляді і формах. До того ж мають місце рецидиви гносеологізму і соціологізму минулих часів, що гальмує розвиток естетичної теорії і практики естетично-художньої діяльності.

Однією із причин, що пояснюють деякі "вузькі місця" в естетиці є те, що маса накопиченого теорією і практикою матеріалу, який вимагає невідкладної наукової обробки, примушує деяких дослідників працювати над вузькоспеціалізованою тематикою. Тому деяка частина спеціалістів пішла в більш конкретні галузі гуманітарного знання, відтак менше уваги приділяється розробці загальнотеоретичних проблем. Наслідком такого "специфікаторства" стало "розмикання" зв'язків між загальною філософською методологією і методиками конкретних наук, зокрема прикладних, і тих, що мають відношення до естетично-художнього. Таким чином, утворюються "проломи", в які вільно проникають хибні думки і положення про естетично-художнє, легковажні і безвідповідальні судження, неправильні висновки і рекомендації. І це в той час, коли теорія і практика естетично-художньої культури конче потребує глибоко наукових концептуальних досліджень, які узагальнюють теоретичні досягнення всього спектра наук, що мають вивчати естетично-художню культуру, в наукових рекомендаціях для художньої практики. Не слід також забувати, що найбільше неясностей і суперечностей народжується на етиці окремих галузей людської діяльності, духовної культури, на етиці матеріально-предметного, прагматично-утилітарного, і духовно-творчого, емоційно-особистого.

В естетиці ще багато "білих плям" і "темних" суджень, зокрема і стосовно тих кардинальних проблем, які завжди "на слуху". З-поміж запитань, на які естетика має дати відповідь, і такі: Що таке естетичне і художнє? Які їх джерела і суспільно-історичне обгрунтування? Чим естетично-художнє принципово відрізняється від інших форм духовно-практичної діяльності? Яке вона займає місце в системі духовної культури суспільства? Як співвідноситься мистецтво з реальністю і що таке "художня реальність"? Що є предметом мистецтва і чим його предмет відрізняється від предмета, скажімо, науки? Які особливості художника як суб'єкта творчості? Що таке геній і талант у мистецтві і художній творчості? Які особливості естетично-художнього освоєння світу і його специфічні засоби? Які субстанційні цілі мистецтва і його основне суспільне призначення? Який стан сучасної естетично-художньої культури і її перспективи на майбутнє?

Інтереси суспільства, завдання з формування людської особистості вимагають від естетики долати догматичну метафізику минулого і верхоглядний релятивізм деяких сучасних теоретиків, звільнятись від насаджуваних штампів і стереотипів, з одного боку, а з іншого — уникати анархії в судженнях і висновках. Завдання естетики — виробити таку теорію, яка б за допомогою філософської методології допомогла вибратися із "капкана" догматизму і плутанини суджень, прагнула до логічної ясності і яскравості викладу своїх положень, розраховуючи на те, що її теоретичні положення рано чи пізно, через низку опосередкувань і ланок, вливаються в масову свідомість, виявляючи зворотний вплив на саму естетику.

bigmir)net TOP 100