Реклама на сайте Связаться с нами

С. А. Макарчук

Етнічна історія України

Навчальний посібник

Київ
"Знання"
2008

На главную
Етнічна історія України. Макарчук С. А.

Український народ серед етнічних спільнот світу

Ця картина дуже мозаїчна і не всіма авторами, які її характеризують, трактується однаково. Людство поділяється, залежно від біологічних ознак людей, на раси і підраси. Однак існують різні погляди навіть на те, скільки налічують основних рас. Одні називають три раси: європеоїдну білу, негроїдну чорну та монголоїдну жовту. Інші вважають, що аборигени Австралії та Полінезії перебувають на однаковій віддаленості й від негроїдної, і від монголоїдної рас, а отже, становлять окрему австралоїдну расу, а не підрасу негроїдів або монголоїдів. Окремі антропологи так само розглядають аборигенів Америки і виділяють їх в окрему американоїдну расу. Згаданий уже Лев Гумільов вважав, що з огляду на особливу відмінність біологічних рис готтентотів і бушменів, які відрізняються від загальної маси сучасних африканських негрів, нібито прибульців періоду пізнього палеоліту з Європи (раса Гримальді), вони становлять окрему койсанську расу. Від "раси Гримальді" готтентоти і бушмени "відрізняються тим, що вони не чорні, а бурі; у них монголоїдні риси обличчя, сильно виступаючі повіки, в них інакше влаштована гортань, розмовляють не так, як ми на видиху, а на вдосі, тобто дуже відрізняються і від негрів, і від європейців, і від монголоїдів" [4, с. 14].

Усередині рас існує свій підрасовий поділ і антропологічні відмінності окремих груп людей у межах одного етносу. Наприклад, лише серед європеоїдів виокремлюють п'ять підрас:

— середньоєвропейську;

— індо-середземноморську;

— балкано-кавказьку;

— атланто-балтійську;

— біломоро-балтійську;

Певні антропологічні зони виділяються серед корінного населення в межах української етнічної території (Ф. Вовк, В. Дяченко, С. Сегеда).

Вже йшлося про поділ людства за мовною віднесеністю. У тісному зв'язку з мовною віднесеністю людство поділяється на окремі етноси. В літературі подаються різні відомості про те, скільки у світі існує окремих етносів: від 3 тис. до 6 тис. Така розбіжність пояснюється легко. Як уже зазначалось, існують етноси та субетноси, існують просто етноси-родичі, яких одні дослідники приймають за один, інші — за два (наприклад, мордва-єрзя і мордва-єкша; татари казанські й татари кримські; німці Німеччини й австрійці Австрії). Крім того, у багатьох географічних зонах світу ні етноси, ні субетноси ще досі не вивчені як слід, отже, не ідентифіковані. Це стосується Африки, Індії, Америки та ін.

Етноси світу дуже різняться між собою за чисельністю носіїв етнічності. Одні налічують сотні мільйонів людей: китайці — 1 млрд 300 млн (у всьому світі — близько 2 млрд) і гінді — понад 500 млн, японці та росіяни — понад 100 млн. Інші, наприклад, юкагири, нганасани чи негідальці, — менше 1 тис.

Етноси, чисельність носіїв етнічності яких дорівнює 1 млн і більше, в етнологічній науці називають великими. Таких етносів не так уже й багато. За підрахунками двадцятирічної давності, їх налічувалося 224. Етноси, число носіїв яких становить менше 50 тис, називаються малими народами. Безперечно, неоднаково великі етноси за числом носіїв етнічності. Є такі, що налічують 100—50 млн: німці, пенджабці, біхарці, яванці, італійці, мексиканці, корейці, телугу, маратхі; є й такі, що налічують 50—40 млн: англійці, таміли, в'єти, французи, українці. Тобто з урахуванням державно-політичних націй — американців, бенгальців, бразильців — українці серед етносів і націй світу за чисельністю носіїв етнічності перебувають на 21 місці у світі. Очевидно, що цей порядок розташування етносів і націй за чисельністю їх носіїв відносний і змінюється в часі, думаємо, не на користь українців, росіян, німців, іспанців й інших європейських народів, народжуваність у яких за останні півтора десятиріччя менша від смертності.

За українцями в порядку зменшення чисельності були турки, араби Єгипту, поляки, гуджаратці, іспанці, каннара, колумбійці й ін. В Європі після іспанців (28 млн осіб) були румуни (20 млн), угорці (14,5 млн), голландці (12,5 млн), португальці (12 млн), греки (11 млн), чехи (10,5 млн), білоруси (10 млн), серби, шведи, австрійці, болгари, каталонці, ірландці, фламандці, татари, шотландці, данці, хорвати та ін.

Безумовно, не лише чисельність носіїв етнічності визначає місце народу в колі народів світу. Однак вона творить важливу об'єктивну основу можливості здобуття високого політичного, економічного, культурного, наукового, військового та в інших сферах становища нації та національної держави у світі. Держави, сформовані на основі великих народів, мають кращі об'єктивні можливості для забезпечення благополучних умов життя людей, здобуття високого авторитету на міжнародній арені. Звичайно, не все автоматично залежить від того, великий чи малий народ, велика чи мала держава. Тут вагомого значення набуває також суб'єктивний фактор, власне народ, його еліта, їх здатність поборювати всі виклики сучасного світу.

bigmir)net TOP 100