Реклама на сайте Связаться с нами

С. А. Макарчук

Етнографія України

Навчальний посібник

Львів
"Світ"
2004

На главную
Етнографія України. Макарчук С. А.

Фольклор

Усна народна творчість або, як її ще називають фольклор (folk-lore, букв. — народна мудрість) — складова художньої культури народу, його неписана словесність. Вивченням її займається спеціальна філологічна дисципліна — фольклористика. Водночас за змістом і характером поширення та функціонування вона тісно пов'язана з різними ділянками побуту і становить складову частину народної традиційно-побутової культури. Отже, належить і до предметної сфери етнографії. Саме на цей етнографічний аспект фольклору звернемо основну увагу.

Уснопоетичне художнє слово супроводило людину з її першопочатків, з часу виникнення мови ввійшло у життя, побут як один із засобів задоволення притаманної людині потреби прекрасного, органічний компонент її вірувань та світоглядних уявлень. За походженням воно таке ж давнє, як і наскельні малюнки первісної людини та виявлені в багатотисячолітніх глибинах археологічних культур предмети побуту з різними орнаментальними прикрасами тощо.

Регулярні записи творів усної народної словесності проводилися з кінця XVIII — початку XIX ст. Тому багато з архаїчних верств фольклорної традиції втрачено. Однак і в матеріалі, зібраному в пізніший час, і що записується аж до наших днів, стикаємося з численними змістовими, образними елементами глибокої давнини. У різних жанрах українського фольклору, зокрема, обрядового, казкового, дослідники простежують відгомін побутово-звичаєвих відносин родового ладу, реалії укладу життя, суспільного устрою, історичних подій часів Княжої Руси — України, татаро-монгольського лихоліття, пізнього Середньовіччя, епохи литовсько-польського поневолення України, багатовікової боротьби українського народу проти чужоземного уярмлення, за свободу і незалежність. Однак, безумовно, твори фольклору найбільшою мірою відображають важливі події, характерні аспекти, явища суспільно-політичного і соціального буття, побуту народу, його переживання, настрої, сподівання новішого часу — часу, коли ці твори збиралися, записувалися з живого народного побутування.

bigmir)net TOP 100