Реклама на сайте Связаться с нами

Ю. А. Мицик, О. Г. Бажан, В. С. Власов

Історія України

Навчальний посібник

Київ
Видавничий дім «Києво-Могилянська академія»
2008

На главную
Історія України. Мицик Ю. А., Бажан О. Г., Власов В. С.

Погіршення економічної ситуації в Україні у другій половині 1980-х рр.

Зміст нового курсу, проголошеного М. Горбачовим у сфері економіки, полягав в удосконаленні існуючих механізмів господарювання, істотному прискоренні темпів економічного і суспільного розвитку, виправленні окремих деформацій, зумовлених пануванням адміністративно-командної системи. Висунута на квітневому 1985 р. пленумі ЦК КПРС програма перетворень передбачала технічне переозброєння промисловості, масштабну модернізацію машинобудування, збільшення вдвічі національного прибутку, обсягу промислового виробництва, підвищення продуктивності праці, боротьбу з нетрудовими доходами (припала на 1986 p.).

Однак оздоровити економіку старими директивними методами не вдалося. Проголошена 1985 р. політика «прискорення» зазнала краху. Заходи щодо модернізації та швидкого нарощування потужностей машинобудування не мали бажаного ефекту. На 1987 р. спостерігалося значне зменшення національного доходу, поширення бартерних товарних обмінів між підприємствами, посилення інфляції.

Намагання вивести економіку з передкризового стану спонукало «архітектора» перебудови проголосити чергову реформу. Головна мета економічних перетворень, накреслених червневим 1987 р. пленумом ЦК КПРС, полягала у поєднанні централізованого директивного планування з наданням підприємствам певної свободи. Розширення самостійності основної ланки виробництва знайшло своє відображення у «Законі про державне підприємство», ухваленому Верховною Радою СРСР 30 червня 1987 р. Підприємства дістали можливість самостійно планувати виробничу діяльність, укладати контракти зі своїми постачальниками і споживачами без посередництва Держплану.

Разом з тим радикальна економічна реформа у промисловості була зорієнтована на введення державного приймання готової продукції (1987 p.), перебудову організаційних структур, форм і стилю діяльності органів управління (у ході її реалізації було скасовано 103 республіканські органи управління, здійснено передачу багатьох управлінських функцій місцевим органам, підприємствам та об'єднанням, скорочено майже 80 тис. осіб управлінського апарату, укрупнено 1500 підприємств, цехів, дільниць), запровадження госпрозрахунку, орендних відносин, кооперативних форм господарювання.

Важливими особливостями економічних перетворень у сільському господарстві стали запровадження нової адміністративної ланки управління — Держагропрому, розвиток колективного, сімейного та інших видів підряду, створення агрокомбінатів, агрофірм, аграрних цехів підприємств та організацій.

Незважаючи на «докорінну перебудову управління економікою», розкріпачення ініціативи і ділової активності колективів підприємств, керівництву республіки так і не вдалося ліквідувати спад виробництва, побороти товарний голод, призупинити зростання дефіциту державного бюджету, послабити соціальне напруження у суспільстві. У 1991 р. стагнація економіки переросла у тяжку кризу.

bigmir)net TOP 100