Реклама на сайте Связаться с нами

А. П. Гетьман, М. В. Шульга

Екологічне право України

Підручник

Харків
Право
2005

На главную
Екологічне право України. Гетьман А. П., Шульга М. В.

Правова охорона навколишнього природного середовища в атомній енергетиці

Серед галузей сучасної промисловості, найбільш небезпечних для навколишнього природного середовища і самої людини, є атомна енергетика. На цей час понад 40 відсотків електроенергії в Україні виробляється атомними електростанціями. Україна має атомні електростанції (АЕС), підприємства по добуванню та переробці радіоактивної руди, близько п'яти тисяч закладів та підприємств використовують джерела іонізуючого випромінювання. Крім того, існує проблема поводження з радіоактивними відходами та їх захоронениям.

Атомна радіація — вид забруднення природного середовища, яке шкідливо впливає на здоров'я людини, навколишнє природне середовище та матеріальні ресурси. Інтереси охорони навколишнього середовища і здоров'я людини від шкідливого впливу ядерного випромінювання вимагають створення надійної системи правового регулювання. Механізм правового забезпечення охорони довкілля включає нормативно-правові акти, технічні норми і стандарти радіаційної безпеки, систему органів контролю і міри відповідальності.

Основними правовими нормативними актами в цій галузі є: Постанова Верховної Ради України «Про концепцію державного регулювання безпеки та управління ядерною галуззю в Україні» від 25 січня 1994 року, Закон України від 8 лютого 1995 року «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», Закон України від 30 червня 1995 року «Про поводження з радіоактивними відходами», Закон України від 14 січня 1998 року «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань», Закон України від 11 січня 2000 року «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії».

Законодавство в галузі використання атомної (ядерної) енергії і радіаційного захисту в Україні визначає: правовий режим добування та використання уранових руд; правовий режим ліцензування та державного нагляду за ядерними установками, використання радіоактивних речовин та інших джерел іонізуючого випромінювання; правовий режим поводження з радіоактивними відходами; правовий режим транспортування радіоактивних речовин; правовий режим цивільно-правової відповідальності, страхування та державного відшкодування, а також інститут кримінально-правової відповідальності за порушення норм ядерного законодавства.

Дотримання норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки є обов'язковим при здійсненні будь-якого виду діяльності у сфері використання ядерної енергії. Під використанням ядерної енергії слід розуміти сукупність видів діяльності, пов'язаних з використанням ядерних технологій, ядерних матеріалів, джерел іонізуючого випромінювання в науці, виробництві, медицині та інших галуззях, а також видобування уранових руд та поводження з радіоактивними відходами.

Використання ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання на території України базується на дозвільному принципі. Дозвіл (ліцензія) на кожний окремий вид діяльності надається лише одним уповноваженим на це Кабінетом Міністрів України органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. Забороняється здійснення будь-якої діяльності, пов'язаної з використанням ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання, юридичними чи фізичними особами, які не мають дозволу, виданого у встановленому порядку. Порядок видачі дозволів та розмір плати за них встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Після одержання дозволу ліцензіат несе повну відповідальність за радіаційний захист та безпеку ядерної установки, джерела іонізуючого випромінювання незалежно від діяльності та відповідальності постачальників і органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. Він повинен мати фінансові, матеріальні та інші ресурси, відповідну організаційну структуру і персонал для підтримання рівня безпеки, передбаченого нормами, правилами і стандартами з безпеки, а також вимогами виданого дозволу.

У місцях розташування ядерних установок та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, може бути встановлено особливий режим території, а також встановлюються санітарно-захисна зона і зона спостереження. Розміри і межі зазначених зон визначаються у проекті згідно з нормами, правилами і стандартами у сфері використання ядерної енергії і затверджуються місцевими радами. У санітарно-захисній зоні і зоні спостереження повинен здійснюватися контроль за радіаційним станом. Використання для народногосподарських цілей земель і водоймищ, розташованих у санітарно-захисній зоні, можливе лише з дозволу органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки за погодженням з експлуатуючою організацією за умови обов'язкового проведення радіологічного контролю продукції, яка виробляється.

На териториї України здійснюється державна система обліку та контролю ядерних матеріалів. Вона є частиною державної системи гарантій, яка включає комплекс технічних та організаційних заходів і застосовується до всього ядерного матеріалу, який використовується в мирних цілях у межах території України, під її юрисдикцією або перебуває під її контролем. Облік та контроль ядерних матеріалів здійснюється з метою забезпечення постійного контролю наявної кількості ядерного матеріалу в місцях його знаходження, під час перевезення, а також змін його інвентарної кількості. Організацію та ведення державного обліку та контролю ядерних матеріалів здійснює Держатомрегулювання.

Зберігання та захоронения радіоактивних відходів дозволяється тільки у спеціально призначених для цього сховищах радіоактивних відходів. Рішення про будівництво об'єкта, призначеного для поводження з радіоктивними відходами, відповідно до компетенції, приймають Верховна Рада України або Кабінет Міністрів України.

На території України з метою виключення можливості неконтрольованого накопичення радіоактивних відходів та забезпечення оперативного контролю за місцезнаходженням і переміщенням радіоактивних відходів, умовами їх зберігання та захоронения ведеться Державний облік радіоактивних відходів. Він включає: ведення Державного реєстру радіоактивних відходів; ведення Державного кадастру сховищ радіоактивних відходів та перелік місць тимчасового їх зберігання.

Перелік правопорушень у сфері використання ядерної енергії закріплено у ст. 81 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку». Проте закріплений перелік не є вичерпним для притягнення винних осіб до відповідальності. Законодавством можуть передбачатися й інші правопорушення, за які настає відповідальність.

Згідно з Переліком видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, який затверджено постановою Уряду України від 27 липня 1995 року, атомна енергетика і атомна промисловість належать до видів діяльності, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Тому відносно підприємств, організацій та установ, які здійснюють діяльність у сфері використання ядерної енергії, закріплена додаткова відповідальність у вигляді накладання штрафів у разі порушення ними норм, правил і стандартів з безпеки або умов дозволів на ведення робіт, якщо ці порушення завдали або могли завдати шкоди здоров'ю людей чи навколишньому природному середовищу. Конкретний розмір штрафу залежить від виду діяльності ліцензіата, рівня порушення, тривалості роботи з порушенням до і після його виявлення та факторів поправки величини штрафів, що впливають на порушення. За базову величину штрафу береться величина, що дорівнює п'яти тисячам неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Накладені суми штрафів повністю зараховуються до державного бюджету.

bigmir)net TOP 100