Реклама на сайте Связаться с нами

О. В. Зайчук, Н. М. Оніщенко

Теорія держави і права

Академічний курс

Підручник

Київ
Юрінком Інтер
2006

На главную
Теорія держави і права. Зайчук О. В., Оніщенко Н. М.

Зміст правовідносин

Зміст правовідносин — це сукупність суб'єктивних прав і юридичних обов'язків учасників даних правовідносин.

При цьому під суб'єктивним правом слід розуміти надану і охоронювану державою міру (межу) можливої (дозволеної) поведінки особи із задоволення своїх законних інтересів, передбачених об'єктивним правом. На відміну від об'єктивного права, що являє собою сукупність чи систему реально існуючих юридичних норм, суб'єктивне право виступає як право, що належить лише певному суб'єкту і реалізується не інакше як за волевиявленням цієї особи.

Під правом у суб'єктивному значенні, зазначав Е. Трубецькой необхідно розуміти «ту сферу зовнішньої свободи, яка надається людській особі нормами об'єктивного права». При цьому суб'єктивне право як міра можливої чи дозволеної поведінки не може здійснюватися її носієм довільно, незалежно від інших юридичних норм. Реалізуючи своє суб'єктивне право, учасник правовідносин діє на основі і у рамках існуючих правових норм. Юридичний обов'язок являє собою передбачену законом необхідність певної поведінки однієї особи — суб'єкта правовідносин в інтересах іншої особи, що має відповідне право.

Юридичний обов'язок виступає як особливий, передбачений законом вид поведінки однієї, зобов'язаної особи стосовно іншої особи, що має відповідні права.

Г. Шершеневич визначає юридичний обов'язок перш за все як «усвідомлення обмеження своєї волі. Людина зобов'язана узгоджувати свою поведінку з вимогами, що пред'явлені до неї». Юридично зобов'язаним слід визнати того, до кого звернені вимоги норм права. Людина діє не відповідно тільки до своїх власних інтересів, вона вважає за необхідне обмежити себе в можливому фактичному здійсненні інтересів внаслідок існування інтересів інших.

Таким чином, порівнюючи суб'єктивне право і суб'єктивні юридичні обов'язки, підкреслимо: якщо змістом перших є міра припустимої, дозволеної поведінки, то змістом інших — міра обов'язкової поведінки. Залежно від характеру норм права і їх змісту зобов'язаній особі в одних випадках належить здійснювати певні, передбачені нормою права дії на користь управленої особи, в інших випадках — утриматися від вчинення заборонених нормами права дій.

Суб'єктивні юридичні обов'язки, як і суб'єктивні права, суворо персонофіковані. Вони адресовані не абстрактній особі чи особам, а покладаються на конкретного учасника чи учасників цілком визначених, конкретних правовідносин.

bigmir)net TOP 100