Реклама на сайте Связаться с нами
Словник з політології

Американська політологія

На главную
Словник з політології
Політологія. Юрій М. Ф.

Американська політологія — напрям розвитку суспільних знань, що утвердився у США з кінця 19 ст., всезорієнтований на науково-теоретичні пошуки зв’язку держави й суспільства і на емпіричний підхід до аналізу діяльності державних, урядових та інших політичних інститутів. США по праву вважають батьківщиною сучасної політології. 1880 р. в Колумбійському університеті була відкрита перша «Школа (коледж) політичної науки», у подальші роки кафедри або факультети політичної науки (політології) були створені в усіх провідних університетах США. 1889 р. почала роботу Академія політичних і соціологічних наук, яка стала координаційним центром усіх суміжних суспільних наук у США. У 1903 р. була створена Американська асоціація політичних наук, що означало остаточне визнання політології як самостійної науки, дисципліни і сприяло швидкому зростанню чисельності політологів, вдосконаленню рівня викладання нової науки. Нині Асоціація нараховує понад 25 тис. професіоналів-політологів.

Розвиток американської політології вчені поділяють на такі періоди: перший — з кінця 19 ст. до Першої світової війни, другий — між двома світовими війнами і третій період — з кінця Другої світової війни до теперішніх часів. Від самого початку свого існування американська політологія поряд з теоретичними пошуками мала цілеспрямований емпіричний характер «соціальної інженерії», виконуючи активну роль у вирішенні поставлених перед суспільством практичних завдань у галузі державного будівництва, внутр. і зовнішньої політики, соціальних і національних відносин. Центри емпіричних досліджень діють в американських університетах з 1906 p., федеральний Центр емпіричних досліджень створений у 1914 р. З того часу американська політологія нагромадила величезний досвід техніки емпіричних досліджень. Американська політологія спеціалізується на вивченні таких напрямів вітчизняної науки, як політична теорія, порівняльна політика, міжнародні відносини і міжнародна політика, методологія, державне управління (громадянське управління), загальна політика і політичні процеси, громадянське право, юридично-судова поведінка. Почавши з аналізу формально-юридичних сторін політичної організації суспільства, американські політологи ще наприкінці 19 ст. (В. Вільсон, Ч. Бірт, А. Ловелл, А. Бентлі та ін.) перенесли його на дослідження реально існуючих у суспільстві процесів і змін, на виявлення різноманітних факторів, які впливають на ці процеси. Політична наука у США почала розвиватися насамперед по лінії дослідження політичного впливу різних соціальних груп та їх організацій, вивчення політичних процесів і політичних інститутів, владних політичних структур. У 20-30-і pp. в політичній науці США все більше уваги надається розробці загальнотеоретичної концепції влади, ведучим основам державознавства (теорія еліти В. Парето, «правлячого класу» Г. Моска, «залізного закону олігархії» Р. Міхельса, «розуміючої соціології» М. Вебера тощо).

Проблеми політичного лідерства і політичної поведінки були у центрі уваги американських політологів напередодні Другої світової війни. Наукове опрацювання цих проблем у роки Другої світової війни і відразу ж після неї є прикладом тісного співробітництва політологів і психологів і формування нової наукової дисципліни — політичної психології. Один з її представників Г. Лассвелл, спираючись на вчення З. Фрейда, створює власну теорію політичного психоаналізу як самостійного напряму в американській політичній науці, що виник на основі поєднання соціальної психології та психіатрії. У повоєнний час синтез американської політології із соціологією і соціальною психологією яскраво проявився в захопленні т. зв. «біхевіористськими» («поведінковими») теоріями і концепціями, які і в даний час популярні в американській політології (Р. Макридис, С. Ердесфельд, М. Яновіц, Д. Трумен, Д. Істон та ін.). Політологи-біхевіористи вважають, що цінність будь-яких наук, висновків і теорій визначається виключно тим, наскільки їх можливо перевірити дослідженням. Звідси і застосування ними при вивченні політологічної поведінки точних («стерильних») засобів і методів аналізу. Численні теоретичні та емпіричні дослідження значно зблизили американських політологів і соціологів і утруднили можливості їх чіткого розмежування. До того ж у США існують дві наукові дисципліни, чий предмет досліджень надто близький: політична наука і політична соціологія. Детальний аналіз загального і особистого у цих наукових дисциплінах міститься в працях визначного американського соціолога і політолога С. Ліпсета. Досить значною є роль американських політологів (Д. Істон, Г. Алмонд, У. Мітчелл, К. Дойч, С. Верба та ін.) у галузі системних досліджень. Використовуючи системно-структурний підхід, згадані вчені зробили вагомий внесок у розвиток системної теорії та методології вивчення «політичної поведінки». Особливу роль у розвитку американської політології після Другої світової війни відіграє вивчення міжнародних відносин і зовнішньої політики держав. Поглиблений аналіз, міждержавних політичних ситуацій та змін у політичних системах та інститутах окремих держав у працях Г. Моргентау, Р. Снайдера, Зб. Бжезінського, Г. Кіссінджера, Дж. Розенау та їх численних однодумців, учнів та послідовників — яскравий приклад уваги і активного інтересу американських політологів до питань зовнішньої політики і порівняльного державознавства.

Сучасна американська політологія у навчально-освітньому плані є однією з найпопулярніших у США соціальних і гуманітарних дисциплін. Вона викладається практично в усіх вищих навчальних закладах. Як правило, викладання політології здійснюється в рамках трьох основних дисциплін: політичної науки, політичної філософії і політичної соціології. Звичайний курс одного з основних розділів політології в США «Американська політика», як правило, включає 18—20 логічно пов’язаних тем (проблем), на вивчення яких відводиться від 80 до 120 навчальних годин. Наприклад, у фундаментальному навчальному посібнику Е. К. Ледда «Американська політика» матеріал викладено за такими темами: поняття американської політики, її традиції і зміни; поняття «американський народ», «американська ідеологія»; критерії і особливості становлення постіндустріального суспільства; конституція США; американська демократія; політичні інституції й особливості їх функціонування; федеральний устрій; вибори та участь у політиці; ЗМІ та їх роль у політиці; суспільний добробут; громадянські права і свободи; внутрішня і зовнішня політика. У різних навчальних закладах США робиться акцент на ті або інші розділи політології, які в основному вписуються в такі дисципліни, як американське політичне життя і державна політика; порівняльна політологія; політична філософія; міжнародні відносини. Загалом вивчення політичної науки у США спрямоване на ознайомлення студентів з теоріями суспільних цінностей і зразками політичних систем (національних, регіональних, міжнародних тощо). Політологічні знання зорієнтовані на те, щоб випускники університетів мали змогу брати участь в урядових програмах, працювати в громадських службах і адміністрації, приватних компаніях. У американських навчальних програмах з політології зазначається, що вивчення політології там, де вона не є спеціальністю, є необхідним у зв’язку з тим, що багато посад і напрямів практичної діяльності в державі перебуває в залежності від політики та під її впливом.

Американська політологія домоглася істотних успіхів з таких проблем, як дослідження політичних процесів і функціонування політичних систем, інститутів, органів влади різних рівнів, партій, політичного і виборчого процесів, політичної культури та ін. Цілий ряд висновків, принципів і підходів до дослідження політичних проблем у американській політології заслуговують на увагу й можуть бути корисними для науково-теоретичного розвитку і практичного втілення на вітчизняному ґрунті, а також для переосмислення і використання при викладанні політології в українських навчальних закладах.

Див. також Белл Д., Істон Д., Лассвелл Г.

bigmir)net TOP 100