Реклама на сайте Связаться с нами
Словник з політології

Артхашастра

На главную
Словник з політології
Політологія. Юрій М. Ф.

Артхашастра (санскр.; букв. — наука про користь, про практичне життя) — давньоіндійський політичний трактат, що становить зібрання практичних настанов про користь, життя, форми і засоби існування людини, суспільства, дезжави. Починаючи з 2 тисячол. до н. е., артхашастра поширювалась разом з нітішастрами, раджашастрами і несла уявлення про управління господарством, військове мистецтво, зовнішню політику, форми і методи здійснення державної влади, правила поведінки правителів і чиновників, побудову державного апарату, технологію судочинства; про порядок набуття і утримання маєтностей; про раджію (політичне об’єднання, політична організація) і мандалу (система держав); про відносини між раджіями і мандалою; про прогрес, рівновагу і занепад раджій тощо. До нашого часу дійшла лише артхашастра, складена у 4 ст. до н. е. міністром Чанак’є (Каутілья).

Артхашастра є узагальненням попередніх учень про мистецтво державного управління і політики та висвітлює три групи проблем: книги 1, 6, 8 формулюють цілі і завдання діяльності освіченого монарха та вимоги до нього; книги 2, 3, 4 і 5 визначають функції державного управління, правової політики і законодавства; книги 7, 9, 10, 11, 12, 13, 14 і 15 присвячені питанням війни і миру, дипломатії і міжнародних стосунків. Головними ідеями, що їх містить у собі літературно-політичний пам’ятник, є: політика вільна від моральних застережень і моральних стримань; авторитет Вед високий, але політики не завжди повинні керуватися релігійно-догматичними настановами; політичні знання спираються на узагальнення і систематизацію історичного та емпіричного досвіду; особистість керується чотирма головними призначеннями: дхармою (праведність), артхою (користь), камою (бажання) та мокшою (звільнення); загальне благо ніяк не пов’язане з інтересами особи і досягається сумлінним виконанням кожним своїх обов’язків; люди від природи недосконалі, тому необхідно широко застосовувати данду (примус, покарання); цар — земний бог, не пов’язаний дхармою, батько для підданих; держава виникає з того, що народ обирає першого царя і призначає йому відповідне утримання за охорону миру і спокою, щоб вийти з первісного стану хаосу. Таким чином, утверджуючи зачатки договірної теорії походження держави, концепції природної нерівності людей, артхашастра увійшла в історію як кодекс набуття і утримання влади, звід форм, методів і засобів політичної діяльності та державного управління.

bigmir)net TOP 100