Реклама на сайте Связаться с нами
Словник з політології

Буржуазія

На главную
Словник з політології
Політологія. Юрій М. Ф.

Буржуазія (франц. bourgeoisie, від лат. burgus — укріплене місто) — панівний клас власників основних засобів виробництва у капіталістичному суспільстві, які мають головним джерелом доходу додаткову вартість, отримувану шляхом використання найманої праці. Буржуазія виникла в надрах феодального суспільства із стану вільних жителів міст, яких у країнах Зх. Європи називали «буржуа». Розвиток ремесла, товарного виробництва, первинне нагромадження капіталу, головним змістом якого була експропріація землі та знарядь праці у селян і ремісників, призвели до класового розшарування міського населення — появи маси вільних від особистої залежності й засобів виробництва найманих робітників і власників засобів виробництва. У міру розвитку продуктивних сил на зміну цеховій організації виробництва прийшла мануфактура, а згодом і велика машинна промисловість, капіталістичні відносини охопили сільське господарство, відбулось утвердження капіталізму і становлення буржуазії як класу. Виникнувши як носій капіталістичного способу виробництва, буржуазія в результаті революцій у 16 - першій пол. 19 ст. прийшла до влади в більшості країн Зх. Європи і в США. Руйнування феодальних відносин, утвердження економічного і політичного панування буржуазії сприяли швидкому зростанню продуктивних сил, розвитку культури, науки і техніки, демократії.

За своїм соціальним складом буржуазія неоднорідна. Відповідно до сфери застосування капіталу вона поділяється на промислову, торгову, фінансову, сільську. З розвитком державно-монополістичного капіталізму відбувається ускладнення структури буржуазії, зокрема входження до її складу верхівки найманих управлінців приватнокапіталістичних компаній, вищих чиновників державного апарату, провідних буржуазних політичних діячів, які отримують свою частку додаткової вартості у формі великих окладів, дивідендів, різних доплат, пільг тощо. Залежно від розмірів підприємства, масштабів використання найманої робочої сили буржуазія поділяється на середню і велику. Дрібна буржуазія, до якої належать власники засобів виробництва, що живуть винятково або головним чином власною працею, складає окремий клас капіталістичного суспільства.

У розвинених капіталістичних країнах буржуазія є нечисленним класом у процентному відношенні до працездатного населення. Однак це динамічний, підприємливий і організований клас. Буржуазія виступає організатором виробництва, визначає його цілі, розпоряджається оплатою робочої сили, розставляє кадри тощо, причому в конкретних виробничих ситуаціях робить це краще, ніж державні органи. Як економічно пануючий клас вона встановлює і систему свого політичного й ідеологічного панування в суспільстві, яке, однак, не є абсолютним, а залежить від співвідношення класових сил, рівня їх організованості, історично напрацьованих і національно забарвлених форм і засобів розв’язання міжкласових суперечностей, ролі держави у цьому процесі. Формами класового об єднання буржуазії є спілки і асоціації підприємців, політичні партії, клуби. У колишніх соціалістичних країнах і радянських республіках, які стали незалежними державами, в процесі ринкових перетворень відбувається становлення класу дрібної, середньої і великої буржуазії. При наявності відмінностей між інтересами окремих прошарків буржуазії, посилюваних ринковою конкуренцією, вона виступає як єдине ціле у відстоюванні своїх інтересів, свого місця в системі суспільного виробництва. Цим пояснюється, зокрема, активне поширення в суспільстві специфічних буржуазних цінностей — індивідуалізму, підприємливості, ідеї рівних можливостей, культу особистого успіху тощо.

bigmir)net TOP 100