Реклама на сайте Связаться с нами
Словник з політології

Гегемонія

На главную
Словник з політології
Політологія. Юрій М. Ф.

Гегемонія (грец. ηγεμονια — провід, панування) — керівництво, домінуюче становище певного суспільного угруповання щодо інших подібних угруповань (наприклад гегемонія буржуазії, пролетаріату) або однієї держави щодо інших держав. Гегемонія — це не влада як така, а поєднання двох засад — впливу і зверхності, що з часом переходить у панування — крайню фазу гегемонії. Серед різновидів гегемонії (культурної, ідеологічної та ін.) політична гегемонія найбільш виражена.

Гегемонія у політиці спричиняє гегемонізм, що означає претензію певної соціальної групи, верстви, класу, політичної партії, держави (на міжнародній арені) на керівну роль, першість у суспільному процесі; прагнення диктату, нав’язування іншим своєї політики, однакових для всіх ідеалів та цінностей; намагання одноосібно вирішувати питання, що стосуються всіх. Гегемонізм (регіональний чи світовий) є прямим антиподом рівності, свободи, демократії, проголошених у Декларації прав людини і громадянина, у Статуті ООН, він заперечує передусім принципи суверенної рівності держав. Досвід історії показує, що гегемонія неминуче порушує баланс сил на світовій арені, веде до загострення міжнародної напруженості, поглиблення старих і виникнення нових конфліктних ситуацій і криз.

В історичному минулому яскравим проявом гегемонії була політика гітлерівської Німеччини, комуністичної Росії, мілітаристської Японії, інших диктаторських режимів. В умовах сьогодення політика гегемонії проявляється у намірах і діях консервативних сил, апетити яких посилюються військово-промисловими комплексами. Гегемонія залишається серйозною перешкодою для забезпечення стабільності. Обмеження й усунення її можливе через зміцнення міжнародного рівноправного співробітництва, формування системи загальної глобальної безпеки.

bigmir)net TOP 100