Геноцид

Геноцид (від грец. γενος — рід, плем’я і лат. caedere — убивати; дослівно — знищення роду, племені) — повне або часткове знищення окремих груп населення за расовим, національним, релігійними мотивами (ознаками) або навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення названих груп. ООН проголосила геноцид найбільшим злочином проти людства. Міжнародна конвенція «Про запобігання злочину геноциду і покарання за нього» (1948) встановила міжнародну кримінальну відповідальність осіб, які винні у здійсненні геноциду. Цей документ кваліфікує як геноцид такі дії: вбивство членів певної групи; заподіяння серйозних тілесних пошкоджень чи розумового розладу членам такої групи; навмисне створення для якої-небудь групи життєвих умов, розрахованих на її повне чи часткове знищення; заходи, розраховані на обмеження дітонародження в середовищі тієї чи іншої групи; насильницька передача дітей від однієї групи людей до іншої.

Найхарактернішим прикладом геноциду в історії людства є злочини, заподіяні різним народам з боку державної машини німецького нацизму в роки Другої світової війни (особливо щодо єврейського і слов’янського населення). Страхітливим за своїми масштабами і жорстокістю був геноцид щодо українського народу, здійснений сталінським режимом, — голодомор 1932—1933 pp. і нищення духовної еліти у 20—30-х pp. Безпрецедентним за жорстокістю був також геноцид, здійснений турецькою державою щодо вірменів у 1915 р. Як негативне явище у розвитку людської цивілізації, геноцид корінним чином суперечить принципам гуманізму і правам людини, а отже, має бути повністю викорінений із суспільно-політичного життя й розвитку міжнародного співтовариства і внутрішнього розвитку окремих держав.

Див. також Расизм, Сегрегація.