Реклама на сайте Связаться с нами
Словник з політології

Гольбах Поль Анрі Дітріх

На главную
Словник з політології
Політологія. Юрій М. Ф.

Гольбах (Holbach) Поль Анрі Дітріх (1723—1789) — французький філософ, просвітитель-енциклопедист, один з ідеологів Великої французької революції, іноземний почесний член Петербурзької АН з 1780 р. Майже все життя мешкав у Парижі; відкрив тут філософський салон, який регулярно відвідували не лише найвидатніші мислителі тогочасної Франції, а й американський просвітитель Б. Франклін та ін. З поч. 1750-х pp. Гольбах брав участь у створенні 35-томної «Енциклопедії, або Тлумачного словника наук, мистецтв і ремесел». Інші головні наукові праці Гольбаха: «Система природи, або Про закони світу фізичного і світу духовного» (т. 1-2, 1770), «Здоровий глузд» (1772), «Соціальна система» (т. 1-3, 1773), «Природна політика» (т. 1-2, 1774) тощо. Справив значний вплив на формування доктрини прав і свобод особи.

На думку Гольбаха, ніякого природного стану людства не існувало ніколи. У первісному суспільстві жили схильні до спілкування задля досягнення особистої вигоди егоїстичної істоти, наділені суперечливими пристрастями, в т. ч. шкідливими для оточення. Як результат боротьби пристрастей виникла загроза надмірного пригнічення слабких з боку сильних. Під її впливом люди стали виробляти умови і правила, що згуртували їх у суспільство. Одні з цих правил (права на свободу, на власність, безпеку, справедливість; обов’язки поважати чужі права і свободи, виявляти людинолюбство, співчуття, благодійництво тощо) виникли із законів самої природи, тобто об’єктивно. Інші правила співжиття, яким повинні були підпорядковуватися всі, встановлювалися самими людьми для створення єдиної волі та єдиної сили, тобто влади над собою. Таким чином, із сукупності природних і встановлених прав та обов’язків виник суспільний договір, за яким постале з природи без волі людини суспільство перетворилося на державу. Кожний член суспільства передав державній владі свої свободи, відмовився від незалежності, підпорядкував свою волю центральній силі, яка покликана на принципах справедливості забезпечувати громадянам щасливе існування, зберігати їхні священні права на свободу, власність, безпеку.

Природна свобода для Гольбаха — це спокій духу, з якого випливає низка вторинних прав — свобода совісті, свобода мислення, свобода друку тощо. Право на власність, за Гольбахом, — це право на приватну власність, бо усуспільнення майна суперечить природі людини. Тут природжена рівність індивідів поступається соціальній нерівності, яка відображає відмінності особистостей, спонукає їх до активної діяльності, до самоствердження. У суспільстві, на думку Гольбаха, перші ролі належать купцям і промисловцям, які, збагачуючись, забезпечують можливість матеріального існування іншим громадянам. Феодальна власність суперечить змісту суспільного договору, і тому вона повинна бути скасована разом з ліквідацією привілеїв і прав дворянства, чиншів, панщини, кріпацтва тощо. Гольбах — прихильник такої соціальної нерівності, яка не викликала б революцій та інших бурхливих соціальних потрясінь; він — на боці середніх і дрібних власників і відверто не схвалює пихи і пишнот, засуджує агресію проти інших народів. Ідеал держави для Гольбаха — конституційна монархія, де влада монарха схожа на владу батька в сім’ї, а покора підданих — на покору дітей, тобто побудована на принципах справедливості, розумності і добровільності. Мислитель, як і його сучасники, виходить з того, що на форму правління у державі значний вплив справляють клімат, ґрунт, мораль, забобони, потреби тощо. Він не сприймає деспотизму, але вважає, що боротися з ним слід виключно методами просвітництва, а не повстання, оскільки народ треба постійно стримувати від шаленства і гніву. Органи народного представництва у конституційній монархії Гольбаха формуються шляхом голосування. Але активні і пасивні виборчі права надаються лише істинним громадянам, тобто громадянам-власникам, батькам родин. Гольбах, отже, ділить громадян на повноправних і неповноправних. Лише повноправні громадяни, за Гольбахом, отримують право змінювати і карати обраних ними депутатів. Праці Гольбаха з питань держави і права істотно вплинули на розвиток світової юридичної думки.

bigmir)net TOP 100