Реклама на сайте Связаться с нами
Словник з політології

Гра політична

На главную
Словник з політології
Політологія. Юрій М. Ф.

Гра політична — метафора щодо деяких видів політичних дій (маневрування, інтриги, угоди, таємні переговори і т. ін.); особливий вид політичної дії, головна мета якої — імітація діяльності. Гра політична, як правило, має своїх суб’єктів (учасників дії), свої процедурні правила, заборони, раціональність та ірраціональність, ризик і розрахунок, помилки і точність, співвідношення можливості й випадковості. Основна мета цього виду діяльності — замаскувати справжні наміри, дійсні цілі та засоби їхнього досягнення. Мета визначає масштаби політичної гри: кількість учасників, затрати матеріальних, людських і владних ресурсів, довготривалість дії, політичний час.

Концепт «політична гра» дозволяє виявити протиріччя між декларованими цілями і реальною дійсністю. Поняття «політична гра» може фіксувати особливий, ілюзорний, театральний лад життя, який почасти може ставати більш реальним, ніж сама реальність. Гра політична може означати «політиканство», «апаратні ігри» і т. ін., що дозволяє розпізнати в діях політичних суб’єктів елемент блефу, містифікації та реальних, справжніх цілей. У публіцистичному вживанні поняття гри використовується у викривальному, критичному, іронічному контексті, замість таких понять, як брехня, лукавство, лицемірство, хитрість. Поняття «політична гра» використовується для пом’якшення смислу негативних аналогів, означає специфічний політичний аспект подій, які відбуваються в суспільстві.

Гра політична означає таємні або неявні прагнення видати бажане за дійсність, приховати реальне становище, відвести розвиток якого-небудь процесу в необхідному напрямку, корисному тільки для вузького кола людей. Гра також фіксує вироджені форми суспільного життя. Виходячи з цього, «політична гра» — поняття універсальне: його можна застосовувати для детального аналізу і використовувати при узагальненнях, а взагалі воно передає підтекст подій, які породжуються розходженням між модусами буття та уявним.

Найчастіше гра політична передбачає різного роду заборони та обдурювання, в основі яких неписані правила, не зафіксовані в законах і кодексах. У зв’язку з цим виділяють ігри з правилами, які не перехрещуються (правила першого порядку — Конституція, закон); ігри з правилами, що перехрещуються (правила другого порядку — «телефонне право», «тіньова економіка», «тіньовий уряд»); ігри з сукупними правилами.

Місце і роль гри у політиці змінюється залежно від характеру самої політики. Масштаби гри можуть бути досить значними аж до великомасштабної політичної стратегії. Найпоширенішими є, однак, тактичні ігри незначних масштабів. Чим дрібнішою є політика, тим більше в ній дрібних ігор, тим більше вони пов’язані з особистими симпатіями і антипатіями, різноманітними забобонами, інтригами і честолюбними амбіціями.

Див. також Ігор теорія.

bigmir)net TOP 100