Реклама на сайте Связаться с нами
Словник з політології

Груп теорія

На главную
Словник з політології
Політологія. Юрій М. Ф.

Груп теорія (нім. Gruppe) — один з наукових напрямів сучасної соціології, психології та політичної науки Заходу. У соціології — це сукупність теорій «групової поведінки» (Ч. Кулі, Е. Мейо). У політичній психології — концепції «групової динаміки» (К. Левін, Дж. Хомане, Д. Креч). У політичній соціології — концепції про неінституційні галузі політичного процесу, що перебувають поза політичним і правовим простором.

Методологічними основами теорії груп є структурно-функціональний аналіз, біхевіоризм, психоаналіз. В основі зазначеної теорії лежить теорія заінтересованих груп А. Бентлі і Д. Трумена (у першу чергу, концепція груп тиску). Основними поняттями теорії груп є поняття інтересу, плюралізм інтересів. Теорія груп визнає можливість інтеграції численних особистих, індивідуальних інтересів (певну їх агрегацію) в цілісний загальний інтерес. Процес інтеграції приватногрупових мотивів і цілей відбувається за допомогою конкуренції, змагань, які можуть набувати конфліктних форм. В умовах поширення та загострення конфлікту відбувається його вихід у політичний простір. Заінтересовані ж групи починають діяти на владні структури як неінституційні (неформальні) суб’єкти.

Теорія груп дозволяє побачити, що між державою і партіями, з одного боку, і суспільством — з іншого, існує певна сфера організованих інтересів, які поєднують громадянське суспільство з політичною системою. Організовані інтереси можна віднести до прихованих, тіньових суб’єктів політичного процесу, які мають в основі неполітичні засоби впливу, а джерелом впливу заінтересованих груп є: власність, контроль над певними ресурсами; вплив на ціннісні орієнтації, свідомість людей, престиж, етнічні, релігійні зв’язки, особистісні стосунки.

Головна мета вивчення заінтересованих груп — з’ясування ступеня впливу різноманітних політичних сил на прийняття політичних рішень на рівні уряду або регіону. Важливість наукового розвитку теорії груп пов’язана насамперед з тим, що у більшості країн групова політика має прихований характер (у США цей феномен набув правового статусу у 1946 p., що зробило теорію груп більш відкритою). У країнах колишнього Радянського Союзу даний феномен, як і теорія груп, ще не отримали офіційного статусу об’єкта наукового дослідження.

Див. також Групи інтересів, Групи тиску.