Реклама на сайте Связаться с нами
Словник з політології

Групи інтересів

На главную
Словник з політології
Політологія. Юрій М. Ф.

Групи інтересів (нім. Gruppe) — об’єднання людей, які, виходячи з певних інтересів або потреб, висувають вимоги до інших груп суспільства чи суспільства в цілому з метою підтримати або поліпшити свої позиції, досягти певних цілей. Деякі групи інтересів мають організований характер, чітку формальну структуру, спеціальний адміністративний апарат, інші — складаються і діють на неформальних засадах.

Засновником теорії груп за інтересом був американський політолог поч. 20 ст. А. Бентлі. Діяльність людей, об’єднаних у групи за інтересами, він вважав вихідним матеріалом («сировиною») політики й управління. Немає такої групи, яка б не мала власних інтересів. Боротьба між групами (за свої інтереси) зумовлює прийняття тих чи інших рішень. У 50-60-і pp. вивчення груп інтересів стало однією з головних проблем політології. Це було пов’язано з активізацією діяльності цих груп. Д. Трумен розмежував групи інтересів як певний соціальний субстрат і групи тиску як їх політичне відображення. Крім того, він виявив наявність подібних груп усередині офіційних владних структур. Прихильники плюралістського напряму теорії груп підкреслюють роль груп інтересів у забезпеченні демократичного розвитку суспільства, інституціоналізації соціальних конфліктів. Прибічники корпоративного напряму акцентують увагу насамперед на економічних групах інтересів, а також на їхніх взаєминах з державою.

Існують різні типології груп інтересів. Найчастіше групи інтересів класифікують за сферами їх діяльності: групи інтересів в економічній сфері — об’єднання підприємців, профспілки і т. ін.; групи інтересів в соціальній сфері — об’єднання по захисту соціальних прав (наприклад, товариство сліпих), об’єднання соціальних досягнень (наприклад, благодійні організації), групи взаємодопомоги (анонімних алкоголіків і т. ін.); групи інтересів у сфері дозвілля і відпочинку — спортивні об’єднання, гуртки для спілкування і реалізації хобі; групи інтересів у сфері релігії, науки і культури — церкви, секти; наукові асоціації, творчі клуби і т. ін.; групи інтересів у суспільно-політичній сфері — правозахисні, екологічні, жіночі і т. ін. Одні з вищеназваних інтересів мають матеріальний характер (завоювання нових вигод і збереження досягнутого становища), інші мають моральний характер (захист тих чи тих тез, боротьба за справедливість, відстоювання духовних принципів). Почасти їх протиставляють, маючи на увазі корисливість і безкорисливість дій, тим більше, що нерідко існує велика диспропорція в діяльності груп щодо захисту вищеназваних інтересів. Однак іноді матеріальні й моральні інтереси все ж таки врівноважуються. Традиційно конструктивний приклад щодо цього показують профспілки вчителів і викладачів. Захищаючи корпоративні інтереси, вони разом з тим піклуються й про інтереси моральні, роблять усе для того, щоб ці інтереси не суперечили одне одному, а по можливості поєднувались.

У демократичних країнах організовані групи інтересів відіграють активну політичну роль, справляючи значний вплив на тих, хто приймає політичні рішення, на громадську думку.

Див. також Груп теорія, Групи тиску.

bigmir)net TOP 100