Гуманітарна співпраця

Гуманітарна співпраця (франц. humanitaire, від лат. humanitas — людська природа, освіченість) — один з головних напрямів сучасної системи міжнародних відносин, спрямований на збереження життя на Землі, сприяння розвиткові здібностей людей всіх країн, регіонів та континентів. Включає міжнародні заходи щодо захисту життя, здоров’я і гідності людини, співробітництво у боротьбі з хворобами і голодом, у подоланні неписьменності і поширенні визнаних міжнародних стандартів у вихованні та навчанні дітей та підлітків. Здійснюється на двосторонній і багатосторонній основі, а також у глобальних масштабах (особливо у випадках війн, епідемій, стихійних лих та інших екстремальних ситуацій; сутичок на міжнаціональному і міжрелігійному ґрунті, значних техногенних катастроф і т. ін.). Охоплює проблеми: допомоги іноземним робітникам, біженцям; боротьби з тероризмом, злочинністю (включаючи торгівлю наркотиками); допомоги людям у сфері інформації, культури, освіти.

Координацію гуманітарної співпраці у глобальних масштабах здійснюють ООН та її спецустанови: ЮНЕСКО, ВООЗ, ЮНІСЕФ, МОП, МКЧХ і МФЧХ і ЧП та інші організації. ЮНІСЕФ (Дитячий фонд ООН) спрямовує свою діяльність на захист дітей і забезпечення можливостей для повного розвитку їхніх здібностей через такі канали: допомога, спрямована на задоволення потреб дітей, консультації з цих питань із зацікавленими країнами, сприяння обміну досвідом між країнами; сприяння активізації процесу підготовки й орієнтації національних кадрів, працівників закладів охорони здоров’я та санітарної служби, вчителів, фахівців у сфері соціального забезпечення дітей; забезпечення технічними засобами та устаткуванням. ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я) сприяє проведенню досліджень, необхідних для розробки відповідних технологій, що стосуються всіх аспектів охорони здоров’я, в т. ч. й охорони здоров’я матері і дитини, екологічної безпеки, психічного здоров’я, боротьби із специфічними хворобами. ВООЗ виконує координуючу функцію та керує здійсненням спеціальних програм і глобальної стратегії запобігання й боротьби зі СНІДом. МОП (Міжнародна організація праці) здійснює широку програму технічного співробітництва, в рамках якої її експерти надають допомогу країнам-учасницям у таких сферах, як професійна підготовка, методи управління, планування робочої сили, політика у сфері зайнятості, техніка безпеки та гігієна праці, система соціального забезпечення. ЮНЕСКО (Організація ООН з питань освіти, науки, культури) виступає з місією інтелектуальної співпраці, що охоплює заходи науково-технічного, інформаційного та освітнього характеру, сприяє розвитку соціальних наук як засобів реалізації прав людини, справедливості і миру, збереженню та розвиткові національних культурних цінностей і охороні культурної спадщини. Гуманітарна співпраця із МФТЧХ і ЧП (Міжнародна Федерація Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця) та з МКЧХ (Міжнародний Комітет Червоного Хреста) полягає в координації зусиль щодо допомоги потерпілим внаслідок військових дій, національно-релігійних конфліктів, раптових або тривалих природних катаклізмів, техногенних катастроф та ін.

У рамках універсальних та регіональних організацій, зокрема ООН та ОБСЄ, виникли спеціальні органи та процедури співпраці держав у сфері прав людини, механізми обміну інформацією, скликання міжнародних форумів ОБСЄ з гуманітарної проблематики, а також проведення двосторонніх зустрічей для вивчення цих питань.

Нові умови для реалізації ідей гуманітарної співпраці склались у 90-х p., у час радикальних змін в міжнародних відносинах. Зміни самого змісту світової політики потребують реалізації принципів гуманізму на драматичному шляху історичного вибору, яким ідуть народи нових незалежних держав. За цих умов гуманітарна співпраця стає важливим чинником вирішення як специфічних проблем кожної держави, так і глобальних проблем світової цивілізації.

Див. також Гуманітарний рух.