Реклама на сайте Связаться с нами
Словник з політології

Деколонізація

На главную
Словник з політології
Політологія. Юрій М. Ф.

Деколонізація (від лат. de — заперечення і colonia — поселення) — ліквідація колоніального панування метрополії, відновлення суверенності народів колоніальних та залежних країн як господарів власної долі та утвердження ролі цих країн як самостійних та повноправних суб’єктів міжнародного права та міжнародних відносин.

Існує два основні види деколонізації — офіційна і реальна. Деколонізація офіційна становить сукупність державноправових та міжнародноправових акцій, що здійснюються новоутвореною державою і знаменують її легітимацію як суверенної країни. Основними складовими офіційної деколонізації у більшості випадків є: проголошення Декларації (Хартії, іншого акта) про державну незалежність; проголошення Конституції та набуття нею чинності; інавгурація глави держави; офіційна презентація державної символіки (державного прапора, герба, гімну), іноді — набуття нової назви; звернення до ООН із клопотанням про прийняття до неї та до членів світової співдружності держав — із повідомленням про утворення нової держави і пропозицією про встановлення дипломатичних стосунків. (Цей перелік не є ні обов’язковим, ні вичерпним). Акції, що складають зміст офіційної деколонізації, здійснюються водночас, як правило, в один день, що визначається керівництвом національно-визвольного руху чи його угодою з урядом метрополії або ж за рішенням ООН.

Деколонізація реальна — складний процес подолання спадщини колоніального минулого і спроб встановлення неоколоніального панування, який охоплює різні сфери суспільного життя.

Деколонізація у політичній сфері включає: формування системи обраних народом (або утворених іншим чином) органів влади, здійснення ними без втручання іззовні своїх повноважень в усіх сферах внутрішньої та зовнішньої політики; створення національних збройних сил; розробка і впровадження національного законодавства, зокрема з питань прав людини; перегляд (можлива й денонсація) міжнародних угод, які були укладені метрополією і поширювалися нею на її володіння, входження до міжнародних та регіональних організацій та союзів, стабілізація кордонів і т. ін.

Деколонізація в економічній сфері передбачає: створення і розвиток незалежної національної економіки, регулювання діяльності іноземного капіталу, вільний вибір моделі економічної модернізації; формування національної фінансової, банківської, кредитної, податкової та митної систем, впровадження національної грошової одиниці; реалізація в економічній сфері всіх суверенних прав, в т. ч. права на націоналізацію іноземного майна, ресурсів надр і т. ін.

Деколонізація в духовній сфері означає: створення національної системи освіти; обмеження впливу іноземної і заохочення розвитку національної культури, літератури, мистецтва, подолання впливу ідеології колоніалізму та расизму і заохочення розвитку національної свідомості; формування національної спільноти, набуття національною мовою статусу державної і т. ін.

Деколонізація реальна, на відміну від формальної, офіційної, — не одноактна дія і не короткочасний процес. Її здійснення передбачає глибокі перетворення в усіх сферах життя колишніх колоній, подолання залишків колоніальної залежності і поступове звільнення від неоколоніальної підпорядкованості колишнім метрополіям та іншим розвиненим державам, які намагаються новими неоколоніальними методами зберегти фактичний контроль над формально незалежними країнами.

Див. також Національно-визвольний рух.

bigmir)net TOP 100