Ефективність політики

Ефективність політики (від лат. effectus — виконання, дія) — властивість політичних дій, рішень та поведінки, що відображає міру того, наскільки ці дії, рішення та поведінка приводять до бажаних наслідків. Оцінка тих чи інших дій, рішень або навіть усієї політики як ефективних залежить у першу чергу від критеріїв оцінювання. Так, наприклад, політика того, хто стоїть на чолі держави (президента, прем’єр-міністра тощо), може бути дуже корисною для держави і тому ефективною з позицій державних інтересів. Але якщо виборці цього не зрозуміють і проголосують проти цього державного діяча на виборах, то його політика (та ж сама) буде неефективною з погляду його особистих інтересів. Відтак ефективність політики — це насамперед результативність здійснення політичної влади, ступінь всебічного виконання нею своїх функцій у політичній системі та в суспільстві, реалізації експектацій окремих громадян і елітних груп як найвпливовіших у суспільстві.

За нинішньої політичної ситуації в світі ефективність політики у поєднанні з легітимністю влади є одним з найважливіших чинників стабільності політичної влади й політичного режиму загалом, довір’я до них і підтримки їх громадянами. Взаємозв’язок ефективності політики з легітимністю спричинений тим, що будь-які типи легітимності влади визначаються сподіваннями населення на задоволення його потреб. Деякі авторитарні режими з первісним дефіцитом легітимності (наприклад, у Чилі, Південній Кореї, Бразилії) поступово значною мірою набули її саме завдяки ефективності політики, досягненій через успішну економічну політику, зміцнення громадського порядку й підвищення життєвого рівня населення. Однак, не володіючи первісною підтримкою й схваленням влади населенням, досягти ефективності політики досить складно. За приклад може слугувати нестабільність і неефективність здійснення влади у багатьох державах «третього світу», що переживають кризу легітимності.