Реклама на сайте Связаться с нами
Словник з політології

Законодавство

На главную
Словник з політології
Політологія. Юрій М. Ф.

Законодавство — система нормативних актів, якими регулюються суспільні відносини. Є головним засобом реалізації функцій законодавчої влади. В Україні даний термін вживається у кількох значеннях:

1) Система законів України. Формується Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади. Головною, визначальною складовою цієї системи є Конституція України 1996 р. Всі інші закони приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8). Складовою частиною законодавства є і міжнародні договори, згода на обов’язковість яких дана ВР України шляхом прийняття закону про Ратифікацію відповідного договору (ст. 9 Конституції України). За Законом України «Про міжнародні договори України» (1993) ратифіковані ВР договори застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства;

2) У широкому значенні — система законів та інших нормативних актів, що приймаються ВР України та вищими органами виконавчої влади, — постанови ВР, укази Президента України, постанови і декрети Кабінету Міністрів України. Ці акти розвивають, конкретизують відповідні закони і за діючою в Україні доктриною не повинні їм суперечити. Крім того, вказані акти, як і закони, приймаються на основі Конституції України і мають відповідати їй (ст. 8). Юридична сила нормативних актів визначається компетенцією державного органу, який приймає відповідний акт. Складовою частиною законодавства у цьому розумінні є і міжнародні договори, ратифіковані законом чи постановою ВР України. Поняття «законодавство» у широкому значенні використовують при здійсненні його систематизації та в деяких інших випадках. Саме так витлумачив термін «законодавство», вжитий у ч. 3 ст. 21 Кодексу законів про працю України, Конституційний Суд України своїм рішенням від 9 липня 1998 p.;

3) У найширшому значенні — система законів і постанов ВР України, указів Президента України, постанов, декретів і розпоряджень КМ України, а також нормативних актів міністерств і відомств, місцевих рад та місцевих держадміністрацій. До законодавства у цьому тлумаченні належать також Конституція АР Крим, закони ВР і постанови РМ АР Крим, міжнародні договори, згода на обов’язковість яких дана ВР України. Законами та іншими правовими актами регулюються суспільні відносини в цілому або окремі їх види. Це є підставою для виділення у системі законодавства його окремих галузей — цивільного, адміністративного, кримінального законодавства тощо. Цим галузям властиві як спільні для всього законодавства риси, так і певні особливості, обумовлені специфікою предмета і методом правового регулювання. Законодавство взаємодіє з правом за принципом єдності форми і змісту. Законодавство є зовнішньою формою вираження права. У свою чергу, право впливає на характер і зміст законодавства. Ефективність законодавства в цілому та його галузей обумовлена виробленими теорією і практикою вимогами. Це, зокрема, наукова обгрунтованість і належна якість законів та інших нормативних актів, їх системна узгодженість, забезпечення реалізації законодавства відповідними гарантіями і механізмами тощо. Важлива й вимога гармонізації національного законодавства України з нормами та принципами міжнародного права. Крім вказаних вище значень терміна «законодавство», під ним розуміється також один з основних методів здійснення правотворчої функції держави, який полягає у діяльності відповідних державних органів з розробки, розгляду, прийняття і оприлюднення законів та інших нормативних актів.

bigmir)net TOP 100