Реклама на сайте Связаться с нами
Словник з політології

Збройні сили

На главную
Словник з політології
Політологія. Юрій М. Ф.

Збройні сили — військові формування, що становлять основний структурний елемент військової могутності держави; одне з найважливіших знарядь політичної влади, що створюється й утримується державою чи державним утворенням для захисту й забезпечення політичних та інших цілей. Поняття збройних сил як загальне для означення армії і флоту вперше було вжите Ф. Енгельсом. Сучасне поняття «збройні сили» включає: армію (сухопутні війська, флот, авіацію і протиповітряну оборону), національну гвардію, службу безпеки, прикордонні та внутрішні війська. Поняття «армія» інколи використовується у визначенні збройних сил, однак це різні поняття, які не збігаються. Збройні сили можуть включати до себе і народне ополчення, тому вони належать не лише державі, а й громадянському суспільству. Збройні сили, по-перше, зобов’язані захищати загальнодержавні інтереси, а також загальнонаціональні інтереси. По-друге, головною ознакою збройних сил, яка відрізняє їх від інших державних і громадських організацій, є те, що вони є сукупністю озброєних організацій як об’єднань озброєних людей. По-третє, збройні сили — це державна військова організація особливого призначення, здатна вести війну, озброєну боротьбу на всіх рівнях — тактичному, оперативному і стратегічному. Ця здатність досягається забезпеченням високого рівня бойової могутності збройних сил, який залежить від кількості і якості зброї та бойової техніки, професійно підготовленого, високосвідомого, патріотично настроєного особового складу, відповідної організаційної структури, розвиненої військової науки.

Збройні сили як соціально-політичний інститут суспільства виникають одночасно зі створенням держави. З’явившись за давніх часів, збройні сили безперервно розвивалися і удосконалювалися як невід’ємний елемент держави. Виникнення й розвиток збройних сил — закономірний процес. Існує дві групи закономірностей розвитку і вдосконалення збройних сил. Перша з них — закономірності соціально-політичні, які відображають залежність збройних сил від суспільства, його окремих сфер. Закономірності першої групи вивчаються різними суспільними науками, в т. ч. й політологією. Друга група закономірностей — це специфічні, військово-технічні закономірності, які разом із першою групою закономірностей визначають розвиток організації збройних сил, їх озброєння, технічне оснащення, комплектування, військового управління і т. п. Збройні сили є одночасно об’єктом і суб’єктом політики. При цьому дуже важливо, щоб діяльність збройних сил як суб’єкта політики завжди відповідала конституції держави; інакше вони можуть перетворитися в антиконституційну, наддержавну силу. Збройні сили можуть бути дуже небезпечним інструментом політики. Тому в сучасних умовах необхідно підтримувати й розвивати тенденцію посилення державного і особливо громадського контролю над збройними силами, забезпечувати повну відповідність їх діяльності Конституції та чинному законодавству України.

Див. також Армія.

bigmir)net TOP 100