Реклама на сайте Связаться с нами
Словник з політології

Зелені

На главную
Словник з політології
Політологія. Юрій М. Ф.

Зелені — учасники громадських рухів і/або члени партій, що проголошують своїм основним завданням охорону навколишнього середовища, раціональне використання та відновлення природних ресурсів з метою забезпечення нормальної життєдіяльності та екологічної безпеки людини.

Формування руху зелених стало реакцією найширших верств громадськості різних країн світу на глобальні проблеми, породжені дисгармонією соціально-економічних та політичних процесів другої пол. 20 ст., на посилення антидемократичних тенденцій суспільного розвитку, на зростання масштабів техногенних катастроф і деградації довкілля, на підвищення загрози глобального ядерного конфлікту і стрімку мілітаризацію різних сфер життєдіяльності суспільства.

Всесвітній рух зелених бере свій початок ще з 50-х pp. 20 ст., коли вчені почали дедалі настійливіше звертати увагу громадськості на погіршення продуктів харчування, на небезпечні наслідки швидкого накопичення відходів. Хоча перші екологічні акції не мали якогось політичного заряду, вибухове розширення соціальної бази руху в другій пол. 60-х pp. визначило його строкатість; на тому етапі він зводився в основному до прагнення звернути увагу громадськості і політичних кіл на необхідність нагального розв’язання екологічних проблем. 1973 р. у Великій Британії створено першу партію захисників навколишнього середови ща, керівну роль в якій відігравав редактор журналу «Екологіст» Е. Голдміст.

У 80-і pp. 20 ст. екологічний рух змінюється організаційно, його виступи в національних і регіональних межах стають цілеспрямованішими та ефективнішими. На базі цього руху до середини 80-х pp. розгорнули свою діяльність партії зелених — у ФРН, Ірландії, Нідерландах, Бельгії, Данії, Люксембурзі, Франції, Італії та інших країнах Європи. Під їх натиском вдосконалюється правове поле регулювання навколишнього середовища, завдяки чому вдається певною мірою уникнути надмірного загострення екологічної кризи.

Розвиток руху зелених можна поділити на дві основні фази. Перша (пасивна) припадає на 50-60-і pp. 20 ст. Для цієї фази характерна неполітизована природоохоронна діяльність окремих груп — це організація екологічних експедицій, очищення від сміття лісів та водоймищ і т. ін. Друга (активна) припала на 80-і pp. 20 ст. Її характерною рисою була масовість, велика розмаїтість форм діяльності, широкий спектр політичних та ідеологічних напрямів зеленого руху.

В Україні активізація руху зелених припадає на поч. 90-х pp. 20 ст., під час політико-економічних змін в країні. На сьогодні в Україні зареєстровано десятки громадських екологічних організацій та кілька політичних партій. Найчисленнішою є Партія зелених України, яка створена 1991 р. і нараховує у своїх лавах 40 тис. членів. Саме ПЗУ генерувала і використовує нині в своїй діяльності концепцію екологічно збалансованого (екостійкого) розвитку. На відміну від інших політичних сил, вона розглядає політичні, соціально-економічні та екологічні проблеми у їх глибинному взаємозв’язку. Гармонізацію внутрішньосуспільних відносин та гармонізацію взаємодії суспільства із довкіллям ПЗУ вважає своїм двоєдиним завданням.

bigmir)net TOP 100