Ідеал політичний

Ідеал політичний — ціннісно-світоглядне відображення та впорядкування соціально-політичних реалій у вигляді мети, образів, уявлень про майбутнє; взірець досконалості, котрий виступає для суб’єктів політики й широких верств населення моделлю бажаного, критерієм оцінки дійсності з позицій віддаленої мети.

Ідеал політичний в суспільно-політичному розвитку виступає принципом діяльності, переведенням соціальних потреб у практичну площину; орієнтує «як» треба діяти і «що» можна бачити й знати; відповідає на питання «для чого» треба діяти так чи інакше. Ідеал політичний заявляє про себе як цінність, що конкретизує бажане, забезпечує цілеспрямованість людських зусиль, «працює» на їхню наполегливість, витримку, настирливість, і, зрештою, продукує працьовитість, відмобілізованість, розвиток соціального та духовного світу. Ідеал політичний акумулює у своєму змісті найістотніше в завданнях держави, інших інституалізованих норм політики.

Адекватне відображення в ідеалі політичному потреб та інтересів широких верств народу зумовлює перетворення його на конструктивно-векторну, імперативно-наказову, регулятивну силу, що спричинює істотні зрушення у суспільстві. У протилежному випадку ідеал політичний стає деструктивною силою тотального характеру. Так, ідеали міражного комунізму обернулись для України смертю та духовним каліцтвом десятків мільйонів людських душ, оскільки змушували людину розчиняти своє «Я» в політичних доктринах вождів більшовизму, ставати «чинником», «політичним бійцем», «задіяним фактором», тобто бути істотами, нездатними брати на себе моральну відповідальність, піклуватись про своє добре ім’я та авторитет держави.

Ідеал політичний в сучасній Україні поступово викристалізовується через пошуки імперативів, які б, з одного боку, зменшували відчуженість людини від влади, максимально наближали її до наслідків своєї праці, втілювали високу моральність і культуру, а з іншого — дозволяли б владним структурам держави опанувати ситуацію в суспільстві задля подолання кризи, створення умов, необхідних для корінних демократичних перетворень, гуманізації відносин між людиною і суспільством. Дієвість таких пошуків залежить не лише від ґрунтовних прогностичних розвідок учених, у яких акумулюються минуле, теперішнє й історично віддалене майбутнє. Вона насамперед тісно пов’язана з реальною демократизацією суспільно-політичного життя, з розвитком політичної і правової культури, піднесенням авторитету влади, з консолідацією політичної волі різноорієнтованих політичних сил довкола втілення у суспільно-політичну практику загальнолюдських цінностей і норм соціально-політичного розвитку.

Див. також Ідеократія, Ідеологія політична, Цінності політичні.