Реклама на сайте Связаться с нами
Словник з політології

Імміграція

На главную
Словник з політології
Політологія. Юрій М. Ф.

Імміграція (лат. immigratio — вселення) — 1) В’їзд іноземців до певної країни на постійне або тимчасове проживання. Імміграція зумовлюється низкою причин: економічними, політичними, етнічними, релігійними тощо. 2) Сукупність іноземців, які оселилися у певній країні на постійне проживання. Історично імміграція в окремих випадках відігравала важливу роль у заселенні деяких частин світ. Це сприяло навіть формуванню населення ряду країн, створенню поліетнічних спільнот (Австралії, Канади, США, Бразилії, Мексики та ін.). Частково аналогічний процес у минулому відбувався й на етнічних українських землях, куди іммігрували росіяни, поляки, євреї, німці, греки, болгари, представники інших етносів. Нормативно-правова база України, що регулює імміграційні процеси, складається із Законів «Про громадянство України» (1991, зі змінами і доп.), «Про національні меншини в Україні» (1992), «Про біженців» (1993), «Про правовий статус іноземців» (1994), «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» (1994), а також Декларації прав національностей України (1991). За чинними правовими нормами в Україну може іммігрувати на постійне проживання іноземець за умови, що він має в Україні джерело існування; перебуває у близьких родинних відносинах (батько, мати, діти, брат, сестра, подружжя, дід, баба, онуки) з громадянами України, перебуває на утриманні громадянина України; має на своєму утриманні громадянина України; в інших передбачених законами України випадках.

bigmir)net TOP 100