Колективної безпеки принцип

Колективної безпеки принцип — визнання можливості й прийнятності спільних для держав — членів ООН колективних миротворчих заходів, які є сучасним способом самозахисту світового співтовариства від дії деструктивних сил, забезпечення стабільності й рівноваги глобальної системи. Конфлікти і громадянські війни, що спалахують у світі, масові порушення прав людини і навіть випадки геноциду формують загальне визнання необхідності й правомірності силового втручання світового співтовариства у, здавалося б, суто внутрішні конфлікти без згоди на те якоїсь із втягнутих у них держав.

Концепція принципу колективної безпеки ґрунтується на положеннях розділу VII Статуту ООН, згідно з яким між державами — членами ООН і Радою Безпеки можуть бути укладені угоди про передання у підпорядкування останній збройних сил, необхідних для підтримання міжнародного миру й безпеки та здійснення примусових акцій проти агресора.

Практика колективної безпеки передбачає встановлення міжнародного контролю за дотриманням заборони або обмеження на використання певних видів зброї, роззброєнням, дотриманням прав людини. У зв’язку з цим нині відбувається відпрацювання принципів і процедур моніторингу (контролю, нагляду), виявлення фактів порушення міжнародних правових норм і запобігання подібним порушенням.