Реклама на сайте Связаться с нами
Словник з політології

Комісії парламентські

На главную
Словник з політології
Політологія. Юрій М. Ф.

Комісії парламентські — складові елементи внутрішньої структури парламентів (палат); у деяких країнах їх називають комітетами. Комісії (комітети) є допоміжними органами, створюваними самими парламентами. Теоретично їхня роль полягає в попередній підготовці різного роду питань, які потім мають розглядатися на сесійних (пленарних) засіданнях законодавчого органу. Фактично ж комісії самі заздалегідь вирішують багато питань, а палати й парламенти нерідко майже автоматично затверджують їхні пропозиції. Вважається, що діяльність комісій дає змогу швидше і на вищому професійному рівні вирішувати парламентські справи. Комісії парламентські мають свої різновиди. Основними з них є постійні комісії (ПК). У двопалатних парламентах вони утворюються, як правило, в кожній з палат. ПК іноді діють на період сесії парламенту, хоча в більшості країн — упродовж строку його повноважень. На практиці ця відмінність не має великого значення, тому що формування комісій на початку кожної сесії здебільшого не призводить до змін у їх складі.

Однією з головних функцій ПК є розгляд законопроектів. Ця їхня діяльність становить зміст окремої стадії законодавчого процесу в парламенті. До функцій ПК віднесено також обговорення інших питань, включених до порядку денного роботи законодавчого органу. Часто утворюються ПК, діяльність яких пов’язана з функціонуванням самого парламенту: з питань процедури й регламенту, депутатської етики тощо. Нерідко вони здійснюють певні функції: зв’язку з міністерствами, контролю за діяльністю органів виконавчої влади та ін.

Тому не дивно, що ПК, як правило, мають спеціалізований характер.

Кількість постійних комісій (комітетів) у парламентах різних країн неоднакова: від 6 в кожній з палат парламенту Франції до 24 у бундестазі ФРН. Розгалуженою і складною є система комітетів конгресу США. Нині в палаті представників діють 22 постійні комітети, а в сенаті — 16. До їх складу входять десятки постійних і спеціальних підкомітетів. Загальна чисельність відповідних структур за різних скликань конгресу коливалася від 200 до 250 і більше. Постійні комітети проводять т. зв. слухання, які є ефективною формою парламентського контролю за діяльністю органів виконавчої влади.

Окрім ПК, у парламентах утворюються спеціальні, слідчі та деякі інші комісії (комітети). Вони здебільшого діють на тимчасовій основі, тобто до вирішення поставленого завдання. Спеціальні комісії (комітети) можуть мати найрізноманітнішу предметну компетенцію. Наприклад, у нижній палаті парламенту Канади спеціальні комітети утворюються для розгляду якогось окремого питання або для підготовки конкретного законопроекту. У Франції спеціальна комісія може бути створена для розгляду будь-якого законопроекту на вимогу уряду, голови палати або кожної з постійних комісій.

Тим самим спеціальні комісії за своєю компетенцією конкурують з ПК. У палатах конгресу США спеціальні комітети створюються для вивчення різного роду питань, насамперед застосування норм права і правопорушень у сфері державно-політичного життя. Іноді спеціальні комітети займаються підготовкою законодавчих пропозицій з окремих гострих проблем, у парламенті Фінляндії спеціальні комісії займаються підготовкою питань порядку денного надзвичайних сесій. У Швейцарії, Японії та ряді інших країн спеціальні комісії утворюються для вирішення питань, які не входять до компетенції жодної з ПК. У інших країнах предметом розгляду у спеціальних комісіях стає розробка проектів конституційних реформ, різного роду офіційних програм тощо.

Ще одним різновидом відповідних парламентських структур є тимчасові слідчі комісії або комітети з розслідування. Створення таких структур передбачається практично в усіх країнах. Слідчі комісії займаються різними питаннями державно-політичного життя, що мають суспільний резонанс: від розслідування зловживань окремих депутатів або урядовців до масштабних політичних скандалів. Як правило, їм надаються широкі повноваження — викликати свідків і експертів, вести відповідні протоколи, фіксувати докази тощо.

У двопалатних парламентах існує практика утворення об’єднаних, спільних комісій (комітетів).

Одним з різновидів об’єднаних комісій є узгоджувальні комісії. Вони утворюються палатами на паритетних засадах для розв’язання розбіжностей між ними у процесі прийняття конкретного законопроекту. Як правило, до складу узгоджувальних комісій (комітетів) входять члени тих ПК, у яких законопроект розглядався під час його проходження в палатах. Такі комісії діють до вирішення справи і тому мають тимчасовий характер. У деяких парламентах з рівноправними палатами функціонують постійні об’єднані комісії (США, Швейцарія). Частина з них займається адміністративними питаннями, зокрема управлінням парламентськими службами. Іноді формуються об’єднані слідчі комісії (Італія).

Що ж до складу комісій парламентських, передусім постійних і спеціальних комісій, то депутати, як правило, мають право бути членами двох або навіть кількох комісій. Для керівництва своєю роботою звичайно самі комісії або палати обирають голів комісій. Нерідко для цього навіть утворюється колегіальний орган.

bigmir)net TOP 100