Конфедерація

Конфедерація (від лат. confoederatio — союз, об’єднання) — форма слабо централізованого державного устрою, за якої ознаки державного утворення мають як держава в цілому, так і її складові частини, що визнаються суб’єктами конфедерації, і за якої сфера компетенції центральних органів дуже обмежена, а основні владні повноваження належать вищим органам суб’єктів конфедерації.

Головними ознаками держави за конфедеративного устрою є: формування вищих загальнодержавних органів на базі чітко визначеного представництва від органів суб’єктів конфедерації, тобто похідний характер центральних органів; обмеженість владних повноважень центральних органів, наявність переважно координаційних, а не субординаційних зв’язків між вищими органами конфедерації та її суб’єктів; принцип консенсусу (одностайності представників усіх суб’єктів конфедерації) у діяльності вищих органів конфедерації; наявність спеціальної процедури введення в дію правових актів органів конфедерації через явне та юридично значуще вираження своєї волі відповідними компетентними органами суб’єктів конфедерації. Результатом застосування принципу консенсусу та наявності спеціальної процедури введення в дію правових актів органів конфедерації нерідко є відсутність у конфедерації розгалуженої єдиної системи загальних принципів права, єдиної системи законодавства та єдиного режиму правового регулювання.

До основних характеристик суб’єктів конфедерації належать: наявність власних вищих державних органів, які безпосередньо не підпорядковані вищим органам конфедерації; повне переважання у взаємовідносинах вищих органів конфедерації та її суб’єктів координаційних зв’язків, слабкий ступінь розвитку субординаційних зв’язків; чітко визначене та конституційно закріплене представництво у вищих органах конфедерації; наявність власної правової системи, основні принципи, зміст та структура якої можуть суттєво відрізнятися від правових систем інших суб’єктів тієї ж самої конфедерації.

Конфедерація як результат об’єднання кількох держав, як правило, являє собою: перший крок на шляху до досягнення (або відновлення) своєї державної єдності тією чи іншою країною (нацією чи низкою націй, що близькі одна до одної за своєю культурою, мовою, історією тощо); віддзеркалення у специфічних політико-правових формах процесу поглиблення інтеграційних процесів у певному регіоні світу або серед держав, які хоча і не належать до одного географічного регіону, але мають тісні політичні, економічні та культурні зв’язки. У разі розпаду унітарної або федеративної держави конфедерація може бути однією з форм часткового збереження традиційних зв’язків між відповідними державними утвореннями.