Кон’юнктура політична

Кон’юнктура політична (від лат. conjungere — зв’язувати, з’єднувати) — метафоричний термін, що означає сукупність політичних умов і явищ та перетворюючих їх дій; всеохоплюючий взаємозв’язок і взаємозалежність певних політичних ситуацій і можливостей втілення політичних технологій. У повсякденному політичному лексиконі кон’юнктура політична — момент зміни (не завжди на краще) через відкидання сталого способу, дії, звичаю, методу та ін., а політичний «кон’юнктурник» — політик з активною орієнтацією на використання обставин, сприятливих моментів, на новизну (або підробку під неї), який задля егоїстичних короткочасних цілей демагогічно заперечує спадкоємність у політиці. У професійній політиці розуміння та вміння використовувати кон’юнктуру політичну при виробленні політичної стратегії та прийнятті важливих рішень — це запорука успіху і стабільних наслідків діяльності політичного лідера. Кон’юнктура політична вбирає в себе весь обсяг умов, обставин, становищ, які складаються у певний час у політичних відносинах. Вона складається на основі конкретних моделей поведінки, взаємодії соціальних інституцій або груп між собою та з членами суспільства. Центральна роль у цьому процесі належить, як правило, державним структурам. Кон’юнктура політична може визначатись критеріями стабільності та нестабільності. Її стабільності відповідає чітка реалізація політичних відносин на засадах законів чи міжнародних договорів, зміст яких відповідає інтересам широкого загалу суспільства. Крайній прояв політичної нестабільності кон’юнктури політичної — криза офіційних органів політичної влади і створення за цих умов непередбачених існуючими законами структур. Кон’юнктура політична певної країни є одним з критеріїв ставлення до неї міжнародних партнерів у різних сферах суспільного життя, що значною мірою впливає на рівень розвитку цієї держави як визначальна детермінанта сьогоднішнього гіперінтегрованого світу.

Див. також Орієнтація політична, Явище політичне.