Реклама на сайте Связаться с нами
Словник з політології

Криза політична

На главную
Словник з політології
Політологія. Юрій М. Ф.

Криза політична — тимчасове призупинення або припинення функціонування окремих елементів або інститутів політичної системи; значне поглиблення й загострення наявних політичних конфліктів, політичної напруженості.

Криза політична може набувати різних форм (відставка уряду, розпуск парламенту, запровадження надзвичайного стану тощо) і є наслідком та проявом загострення глибинних суперечностей у політичній або інших сферах суспільного життя. Так, відставка уряду (урядова криза) може бути зумовлена і економічними ускладненнями, і соціальними заворушеннями, і міжпартійними чварами, і сукупним впливом кількох чинників. На перебіг кризи політичної впливають, прискорюючи її або, навпаки, гальмуючи її розвиток, не лише об’єктивні процеси, загострення суперечностей та конфліктів, а й суб’єктивні чинники: діяльність політичних партій, засобів масової інформації, ставлення населення до конкуруючих політичних сил, підтримка чи тиск з-за кордону і т. ін. Криза політична «визріває» у процесі поступового загострення та поглиблення суперечностей, і в її розвитку можна, як правило, виділити три фази: передкризова — певна рівновага ще зберігається, але конфлікти загострюються, протиріччя, як відкриті, так і приховані, латентні, поглиблюються, іноді охоплюють і суміжні сфери, стають дедалі непримиреннішими; кульмінацію — конфліктна ситуація переростає у кризову, рівновага порушується остаточно, гострота суперечностей сягає свого апогею, перебіг подій значно прискорюється, зміни ситуації відбуваються стрімко, іноді навіть блискавично, відбувається руйнація політичних структур (інститутів); вихід з кризи, який можливий у двох варіантах — 1) подолання кризи, відтворення на оновлених засадах втраченої рівноваги, відновлення функціонування докризових, але суттєво оновлених структур (формування уряду в оновленому складі, обрання до парламенту нового депутат, корпусу та ін.); 2) набуття руйнацією незворотного характеру, остаточне її закріплення (припинення існування колишнього Радянського Союзу внаслідок кризи федерації радянського типу і т. ін.).

Криза політична — складне явище в житті будь-якого суспільства, однак за умови її успішного подолання вона завжди слугує початком нового етапу розвитку суспільства і його політичної системи.

Див. також Стагнація політична.