Мистецтво політичне

Мистецтво політичне — духовно-практична творчість у сфері політичних відносин; найвища форма політичної діяльності. Може бути порівняна з творчою майстерністю у сфері культури. У мистецтві політичному втілюється єдність політичної ефективності, етичної обґрунтованості й естетичної задоволеності від результату. Такі риси мистецтва політичного мають радше імперативний характер належного і містять ідеал мети політичної діяльності, яка (як мета мистецтва політичного) включає в себе сукупність усіх генетичних модусів політичної діяльності: загальне благо, справедливість, доцільність.

Характер і зміст мистецтва політичного мають відповідати таким вимогам: 1) політичні проблеми ідентифікуються, визначаються превентивно, — до того, як вони набули ступеня гострих чи нерозв’язних проблем; 2) інтелектуальний моніторинг суспільно-політичних процесів охоплює всю максимально можливу сукупність і складові частини соціального організму, включаючи передбачення і прогнозування результатів та наслідків політичних рішень; 3) агенти і суб’єкти політичних відносин вступають в реальний діалог на базі загальних, непорушних цінностей, а конфлікт як атрибут політичного набуває форми дискусії, в якій наявна взаємна настанова на консенсус; 4) політична активність має відкритий, не завуальований вигляд і збігається в особі політика з його життєво-смисловим вибором (призначенням); 5) особистість політика мотивована не тільки політичним успіхом, а ґрунтується й на моральній відповідальності; вона не лише обдарована інтелектуально, а й володіє чуттєвою інтуїцією.

Мистецтво політичне, з його фрагментарними проявами в історії політичної діяльності, в умовах глобальних і локальних криз має розглядатись як необхідна, актуальна і стратегічна програма освіти й підготовки політиків.