Реклама на сайте Связаться с нами

О. В. Винославська, О. А. Бреусенко-Кузнєцов, В. Л. Зливков,
А. Ш. Апішева, О. С. Васильєва.

За наук. ред. О. В. Винославської.

Психологія

Навчальний посібник

Київ
ІНКОС
2005

На главную
Психологія. Винославська О. В.

Різновиди психологічного захисту

Як зазначав Ф. Б. Басін, усі спроби класифікувати різновиди психологічного захисту пов'язані з процесом психологічної переробки високоемоційного переживання. Більш жорстку позицію займає Т. С. Яценко, яка вважає, що психологічний захист порушує загальну захищеність «Я» тому, що уводить суб'єкта від реальності, викривляючи причину конфлікту. Зупинимось на більш детальному описі форм захисту.

Витіснення. Один із найрозповсюдженіших різновидів. Протікає у формі «стирання» зі свідомості будь-яких негативних думок, почуттів, вражень які б загрожували цілісності «Я». Приклад: якщо студент протягом семестру ігнорує певну учбову дисципліну, то спочатку він переконує себе, що якось дожене, потім - закриє проблему, коли захоче, а наприкінці -намагається не думати про можливі негативні наслідки, оскільки похмурі перспективи не співпадають із його завищеною самооцінкою.

Заперечення реальності. Це захист від неприємної дійсності шляхом відмови від її сприймання. Часто відбувається у формі так званої «втечі» від дійсності у хворобу, захоплення, мрії. Відбувається в разі, якщо реальність травмує психіку суб'єкта. Індивід «не чує» критики на свою адресу, але дуже добре -позитивні оцінки. Приклад: якщо студентові кажуть, що він ледар, хоча й талановитий, то як правило слова «хоча й талановитий» сприймаються як комплімент, а всі інші - як необов'язковий додаток.

Деперсоналізація. Відбувається позбавлення індивідуальності інших людей. Вони розглядаються лише як носії соціальної ролі: батьки, викладачі, декан, начальник. Якщо людина не думає про інших, як про таких, що мають свої почуття, то тим самим, вона захищає себе від необхідності сприймати їх як рівних собі. Приклад: під час релігійно-націоналістичних війн представників іншої нації чи релігії не вважають справжніми людьми і тому можуть ставитись до них із нелюдською жорстокістю. Згадаймо хоча б дії терористів-камікадзе, які підривають себе, знаходячись у натовпі жінок та дітей інших національностей.

Раціоналізація. Цей різновид захисту проявляється в спробах довести, що будь які вчинки суб'єкта є єдино вірними, а тому - критиці не підлягають. Як правило, раціоналізацію використовують, щоб пояснити свої дії, що вже відбулися і які були негативно сприйняті оточенням. Людина не визнає свою провину не дивлячись на те, що наслідки цих дій не відповідають гарним словам які вона виголошує. Суб'єкт використовує раціоналізацію для того, щоб захистити власний образ «Я».

Проекція. Цей варіант захисту проявляється в приписуванні іншім власних моральних якостей і потреб. З точки зору австрійського психолога 3. Фрейда механізм проекції принципово неусвідомлюваний і саме тому людина прагне приписати іншім ті негативні риси, в наявності яких у себе не хоче зізнатися. Приклад: одинока жінка, яку на кілька місяців зробили начальником, буде в скандальній формі «розряджатися» на тимчасово підлеглих їй чоловіках, переконуючи себе, що в них є всі ті недоліки, що заважають їй плідно працювати. Хоча в дійсності, така афективна особистість картає інших за свої негативні риси характеру, які й призвели її до самотності.

Ідентифікація. Ця форма захисту протилежна проекції. Під ідентифікацією розуміють неусвідомлений перенос суб'єктом на себе рис характеру та поведінки іншої людини, що є взірцем для неї. Ідентифікація підвищує почуття власної значущості. В ідентифікації людина долає почуття самотності. Приклад: в тоталітарних країнах вчитель майже завжди ідентифікує себе із напіввійськовим керівництвом країни (форма, командний голос, вимога безмежної слухняності). Відомі випадки ідентифікації жертв з агресорами. Цей феномен полягає в тому, що заложники, яких захопили терористи (при умові достатньо м'якого поводження, досить часто сприймають сутичку зі спецназом, виходячи із поглядів терористів. Як приклад можна привести поведінку заложників Ш. Басаєва в місті Первомайську Ставропольського краю в 1996 році.

До дії ідентифікації як захисту молоді від самотності можна віднести спортивних чи музичних фанів, чи невмотивоване захоплення будь якими відомими особистостями.

Компенсація. Прикриття власних недоліків підкресленням неіснуючих, але бажаних рис або ж показом іншої сфери власної діяльності. Наприклад: невпевнений в собі хлопець, що прагне грати роль сильної особистості чи студент, що слабко орієнтується в навчальному матеріалі і тому компенсує це демонстрацією ознак так званої «крутизни».

Сублімація. Пригнічення бажань, що не реалізуються, часто сексуально забарвлених, за допомогою іншої діяльності: політика, мистецтво, наука. В цьому разі сублімація несе позитивну роль, оскільки забезпечує підвищення авторитету суб'єкта. Можливий негативний варіант, коли сексуальні бажання реалізуються у вигляді яскравих фантазій, і людина ховається в такому віртуальному світі від реального життя.

Регресія. Як механізм психологічного захисту є поверненням особистості на більш низький рівень розвитку, зниження рівня домагань, примітивізація потреб. Часто проявляється у підкреслено брутальних формах поведінки.

bigmir)net TOP 100