Реклама на сайте Связаться с нами

О. В. Винославська, О. А. Бреусенко-Кузнєцов, В. Л. Зливков,
А. Ш. Апішева, О. С. Васильєва.

За наук. ред. О. В. Винославської.

Психологія

Навчальний посібник

Київ
ІНКОС
2005

На главную
Психологія. Винославська О. В.

Запобігання конфліктам та їх подолання

Запобігання конфліктам досягається здійсненням керівництвом організації спеціальних заходів стосовно її підрозділів (своєчасне інформування, видання спеціальних розпоряджень тощо), а також реалізації керівником кожного підрозділу власних заходів (сумісне обговорення та аналіз у групі актуальних проблем організації; врахування потреб та можливостей кожного працівника; введення спеціальної системи заохочень тощо).

Подолання конфліктів передбачає:

• виявлення та усвідомлення латентних (прихованих) конфліктів;

• обхід відкритих (реальних) конфліктів;

• фактичне розв'язання відкритих конфліктів.

На рисунку 22 наведені головні напрями та форми подолання конфліктів.

Обхід відкритих конфліктів доцільний тоді, коли успішне розв'язання конфлікту є неможливим. Він сприяє виходу сторін конфлікту зі стану напруження, їх відмові від конфронтації. Обхід конфлікту може здійснюватися за допомогою таких заходів:

• ізоляції,

• обмеження можливостей,

• введення штрафних санкцій,

• зміни спрямування енергії,

• витискування, необхідності «співіснування».

Розв'язання відкритого конфлікту може досягатися в результаті:

а) силового розв'язання конфлікту (боротьба сторін, примус з боку третьої сили);

б) розв'язання конфлікту за допомогою «вироку» (жеребкування, голосування, арбітражне рішення);

в) коопераційного рішення (посередництво, досягнення компромісу в результаті ведення переговорів, спільне розв'язання сторонами проблеми на основі співробітництва).

Алгоритм, який застосовується при використанні різних коопераційних форм розв'язання конфлікту, а особливо, за спільного розв'язання сторонами проблеми на основі співробітництва (колаборації), полягає у з'ясуванні трьох важливих моментів:

• потреб (інтересів) учасників конфлікту;

• вимог учасників конфлікту, які відображають їхні інтереси;

• конкретних позицій (рішень, пропозицій) щодо задоволення вимог і відповідних їм інтересів.

У таблиці 14 наведені основні моделі розвитку конфліктів.

Основні моделі розвитку конфліктів

Таблиця 14
Параметри суперечливих ситуацій "Ділова суперечка" "Формалізація відносин" "Психологічнии антагонізм"
Обсяг неузгодженості Розбіжності з окремого питання Розбіжності з ряду питань Зона неузгодженості невизначена, з суб'єктивною тенденцією до розширення
Ставлення до можливості змінити ситуацію, дійти згоди Впевненість у можливості порозумітися Відсутність впевненості у можливості порозумітися Відсутність бажання шукати згоди
Сприйняття партнера Психологічно доброзичливе Психологічно дистантне Психологічно неприязне
Обсяг спілкування Великий Обмежений Мінімальний
Наявність особистого, неофіційного компонента у спілкуванні Позитивне Негативне Нульове
Характер впливу на опонента Аргументація, спроби переконати Вплив у межах формально приписаних відносин "Психологічна війна"
Тип взаємодії Співпраця Формальна взаємодія Фактична відмова від взаємодії
Ймовірний результат ситуації Велика ймовірність конструктивного результату Можливий перехід в інші варіанти, результат не визначений Велика ймовірність деструктивного результату

Для успішного співробітництва його учасники повинні дотримуватися спеціальних принципів, які відображають: значущість співробітництва; важливість уміння уважно слухати один одного; необхідність адекватного аналізу інтересів, які реалізуються в конфлікті; доцільність демократичної стратегії взаємодії; чіткість усвідомлення конкретної мети переговорів.

bigmir)net TOP 100