День Маковея

І за церковним, і за народним календарем 14 серпня — це свято Першого Спаса, Спаса на воді — медовий Спас. На жаль, мало хто може до пуття пригадати, що це за свято й на чию воно честь відзначається. Витлумачення самої назви також не таке вже й прозоре: мовляв, колись мак віяли й освячували тощо.

Церковна традиція шанує цей день як такий, що зв’язує весь Успінський піст. Встановлено його з нагоди Божих знамень від ікон Спасителевих, Богородиці або Хреста Господнього під час битв князя Андрія Боголюбського з волзькими булгарами (1164 рік). Приблизно в 166 році до Різдва Христового сирійський цар Антіох намагався примусити юдеїв перейти на поганську віру. Єрусалим було спалено. Суворо заборонено дотримуватися Мойсейового закону. Дехто не витримував такого тиску, але були й інші люди — сильні духом і вірою в Бога.

Маккавеї — це сім святих мучеників: Авім, Адім, Антонін, Гурій, Євсенон, Єлеазар, Маркелл. Їхні батьки були Єлеазар і Соломонія. Старозавітній священик Єлеазар не піддався ні на хитрі підкупи, ні на відверті погрози. Не змогли зламати його й тортури.

Сильна людина померла мученицькою смертю, а далі настала черга синів. Нещасна Соломонія бачила на власні очі смерть кожної своєї дитини, важко навіть уявити, яка це була нестерпна мука. Але жінка мужньо зносила все, навіть підбадьорювала синів, заохочуючи їх бути сильними, мужніми та вірними Богові: «Мої діти, ви не одержали від мене ні душі, ні життя; я не укладала ваших тіл, Бог, Творець світу, дав вам усе те; і Він у своєму милосерді поверне вам життя, яким ви тепер погордили, залишаючись вірними його законам».

Соломонія також померла в ім’я Бога.

Отже, згадані святі були замучені Антіохом, сирійським царем, за віру християнську в II столітті до Різдва Христового. Відбувалися ці події в сирійському місті Актьохн. Виникає закономірне питання: чому ж тоді мучеників названо маковеями? За однією з версій, їхній подвиг надихнув Іуду Маккавея на повстання. За Божої допомоги повстання було успішне: повстанці здобули перемогу та звільнили Єрусалимський храм від язичницьких ідолів. Інша версія: назву святі мученики отримали від уже згаданого Іуди Маккавея, ізраїльського героя в тогочасній боротьбі за рідний край і Божий закон.

Якщо ви уважно прочитали свою Біблію й не знайшли там відомостей про Маккавеїв, не хвилюйтеся, це зовсім не означає, що ваша Біблія «несправжня». Просто до ваших рук потрапила швидше за все книга, що належить до західного видання.

За народними уявленнями, від цього дня бджоли вже не дають меду.

Від самого ранку йдуть до церкви святково одягнені люди, щоб посвятити квіти, мак і воду. Вважається, що посвячені цього дня квіти, будучи вплетеними в косу, бережуть волосся від випадання. А мак, розсипаний на городі, сприяє гарному врожаю.

Знахарі радять застосовувати чудодійні властивості маку для рятування оселі від уроків та пристрітів. Для цього треба просто посипати свячений мак навколо дому.

За переказами, вода цього дня цілюща, тому якщо хворий на пропасницю викупається в природній водоймі, то може навіть позбутися своєї хвороби.

Діти дуже люблять обрядову страву цього дня. А страва ця — «шуліка». Готується вона ось так: господині випікають солодкі коржі, кришать їх на дрібні шматочки, а потім заливають медом і посипають маком. Надзвичайно смачно!