Реклама на сайте Связаться с нами
Реферати з банківської справи

Поняття і класифікація пасивів комерційного банку

Реферат

На главную
Реферати з банківської справи

Аналіз літературних джерел показує, що на практиці часто змішуються поняття «банківські ресурси», «банківський капітал» і «капітал банку». Причому така підміна понять зустрічається не тільки в поточній практичній діяльності банківських працівників, де вона не спричиняє ніяких наслідків, але часто і в багатьох інших випадках. Розділення цих трьох, у багатьох аспектах схожих, понять є принципово важливим для більш повного розуміння їх суті, з’ясування їх функцій і ролі та, як наслідок, визначення їх впливу на роботу банку.

Визначення пасивів комерційного банку в літературних джерелах наведено нижче.

Банківська енциклопедія/ За редакцією д.е.н., проф. А.М. Мороза: банківський капітал — сукупність грошових капіталів, залучених банком, які використовуються ним у вигляді банківських ресурсів для кредитно-розрахункових та інших операцій. Власний (акціонерний і резервний) капітал банку складає меншу частку банківського капіталу.

Васюренко О.В. Банківські операції: капітал банку — це фонд ресурсів, що були внесені засновниками, акціонерами (учасниками) банку, і належать їм. Він складається з статутного та резервного фондів, інших фондів, загальних та спеціальних резервів, нерозподіленого прибутку.

Основы банковского дела / Под ред. д.э.н., проф. А.Н. Мороза: банковские ресурсы — совокупность денежных средств, находящихся в распоряжении банков и использующихся ими для выполнения активных и других операций.

Банківська справа: Навчальний посібник / За ред. проф. Р.І. Тиркала: банківські ресурси — це сукупність грошових коштів, що знаходяться в розпорядженні банків і використовуються ними для здійснення активних та інших операцій.

Національний банк і грошово-кредитна політика: Підручник / За ред. д.е.н., проф. А.М. Мороза та к.е.н., доц. М.Ф. Пуховкіної: капітал банку складається із суми основного капіталу та додаткового капіталу за мінусом відвернень з урахуванням основних засобів.

Организация и планирование кредита: Учебник / Под ред. Н.Д. Барковского: под банковскими ресурсами понимается совокупность всех денежных средств, находящихся в распоряжении банков и используемых им для кредитных и других операций.

Таким чином, у теорії банківської справи розрізняють поняття «банківські ресурси», «банківський капітал» і «капітал банку». Поняття «банківські ресурси» тотожне «банківському капіталу» — найбільш загальне, включає всі джерела фінансових ресурсів, створених у процесі внутрішньої та зовнішньої діяльності банку. Іншою традиційною назвою для джерел формування фінансових ресурсів банку є пасиви.

Як бачимо, за своїм походженням пасиви неоднорідні і складаються з капіталу та зобов’язань банку перед вкладниками та кредиторами.

У нормативних актах залежно від структури, способів формування та оцінки виділяють інші поняття банківського капіталу:

• капітал банку — залишкова вартість активів банку після вирахування всіх його зобов’язань;

• капітал підписний — величина капіталу, на яку отримано письмові зобов’язання акціонерів (пайовиків) банку на внесення коштів за підпискою на акції (паї);

• капітал статутний — сплачений та зареєстрований підписний капітал;

• капітал регулятивний (власні кошти) — складається з основного та додаткового капіталу, зваженого на ризики, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Основним елементом капіталу банку є фонди, створені відповідно до законодавства, і резерви, утворені за рахунок внутрішніх джерел з метою підтримки діяльності банку. Останні входять до капіталу банку, якщо вони відповідають принципам стабільності їх утворення, субординації стосовно до прав кредиторів, відсутності фіксованих норм їх нарахувань.

Інша складова — зобов’язання, згідно з визначенням НБУ, це «вимоги до активів банківської установи, що становлять її зобов’язання сплатити фіксовану суму коштів у визначений час у майбутньому».

Таким чином, зобов’язання — це теперішнє зобов’язання банку, що виникає з його минулої діяльності, розрахунок за яким повинен закінчитися відпливом із банку ресурсів, які втілюють економічні вигоди.

Зобов’язання комерційного банку стосуються коштів клієнтів та інших банків, тимчасово залучених у вигляді кредитів і депозитів за відповідну плату, та іншої кредиторської заборгованості комерційного банку, що утворюються в процесі його діяльності.

У комерційних банках зобов’язання і капітал групуються за економічним змістом та за строками залучення фінансових ресурсів.

За економічним змістом зобов’язання розподіляються на: кредити, отримані від НБУ; кошти інших банків (залишки на коррахунках, кредити та депозити); кошти клієнтів (кошти до запитання і строкові кошти); кошти бюджету, позабюджетних фондів та інші кошти клієнтів, що утримуються з бюджету; боргові цінні папери, емітовані банком; чисті нереалізовані витрати від похідних фінансових інструментів; нараховані витрати до сплати; субординована заборгованість та інші зобов’язання.

Кошти НБУ — це переважно кошти, надані НБУ у вигляді стабілізаційних кредитів. Наявність залишків на коррахунках і на депозитах, як правило, свідчить про довіру до банку з боку інших банків. Зовсім інакше слід підходити до заборгованості за кредитами, отриманими від інших банків. Значна питома вага цієї заборгованості може свідчити про надмірну залежність банку від міжбанківського ринку кредитів, які здебільшого є дорогими. Звичайно, сам факт наявності такої заборгованості ще не є негативною ознакою, але стала тенденція до її збільшення справді може сигналізувати про потенційні негаразди в банку.

Кошти клієнтів (заборгованість перед юридичними і фізичними особами) — це залишки за депозитними, поточними, картковими рахунками відповідної категорії клієнтів.

Кошти бюджетних установ мають місце у тих банках, які мають право на здійснення касового обслуговування державного бюджету.

За терміном залучення розрізняють такі групи пасивів:

• термін залучення — капітал;

• термін залучення більше року — довгострокові кредити; термінові депозити; цінні папери власного боргу;

• термін залучення менше року — короткострокові кредити; термінові депозити;

• термін невизначений — кореспондентські рахунки банку; кошти до запитання клієнтів.

У ринковій економіці джерелами поповнення фінансового капіталу комерційного банку є: прибутки, отримані за минулі періоди; кошти, залучені шляхом випуску простих і привілейованих акцій; позики, отримані за рахунок кредитів і випуску облігацій. Отже, джерелами фінансових ресурсів є власні, залучені та позикові кошти, структура яких визначає фінансову незалежність і платоспроможність банку.

bigmir)net TOP 100