Економічні нормативи в системі контролю за банківськими операціями

Реферат

Нормативи кредитного ризику. Максимальний розмір ризику на одного позичальника (Н₇) відображає співвідношення сукупної заборгованості одного позичальника до капіталу банку і відображає рівень диверсифікації кредитних вкладів, а разом з цим — рівень ризику втрат ліквідності при невиконанні зобов’язань окремими позичальниками.

Максимальний розмір ризику на одного позичальника розраховується за формулою:

де Зс — сукупна заборгованість за позиками, міжбанківськими кредитами та врахованими векселями одного позичальника та 100 % суми позабалансових зобов’язань, виданих для цього позичальника;

К — капітал банку.

Нормативне значення нормативу Н₇ не повинно перевищувати 25 %.

Загальна сума зобов’язань будь-якого позичальника (фізичної чи юридичної особи, в тому числі банку) перед банком у результаті надання останнім одного або кількох кредитів не має перевищувати 25 % капіталу банку.

Норматив великих кредитних ризиків (Н₈) встановлюється, як співвідношення суми всіх великих кредитних ризиків, наданих банком щодо всіх контрагентів або груп, пов’язаних контрагентів, до регулятивного капіталу комерційного банку, і розраховується за формулою:

де Ск — сукупний розмір «великих» кредитів;

К — регулятивний капітал комерційного банку.

Максимальне значення нормативу Н₈ не повинно перевищувати восьмикратного розміру регулятивного капіталу банку. Якщо сума всіх «великих» кредитів перевищує восьмикратний розмір капіталу не більше, ніж на 50 %, то вимоги до платоспроможності подвоюються (16 %), якщо ж перевищує більше, ніж 50 %, то вимоги потроюються, тобто значення показника платоспроможності банку (Н₂) має бути не меншим, ніж 24 %.

Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н₉).

де Зі — сума всіх зобов’язань одного інсайдера перед банком і всіх позабалансових зобов’язань, виданих банком щодо цього інвестора;

К — регулятивний капітал комерційного банку.

Нормативне значення не більше 5 %.

Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н₁₀).

де Зі — сукупна заборгованість зобов’язань всіх інсайдерів перед банком;

Зп — 100 % суми позабалансових зобов’язань, виданих банком щодо всіх інсайдерів;

К — регулятивний капітал комерційного банку.

Нормативне значення не більше 40 %.

Нормативи інвестування. Норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н₁₁) встановлюється для обмеження ризику, пов’язаного з операціями вкладання коштів банку до статутних фондів установ, що може призвести до втрати капіталу банку.

де Кін — кошти, що інвестуються на придбання акцій (паїв, часток окремо за кожною установою);

К — регулятивний капітал банку.

Нормативне значення не більше 15 %.

де Кін₁ — кошти, які інвестуються на придбання акцій будь-якої юридичної особи;

К — регулятивний капітал банку.

Нормативне значення не більше 60 %.

Нормативи валютної позиції. Валютна позиція — це співвідношення вимог (балансових і позабалансових) та зобов’язань (балансових і позабалансових) банку в кожній іноземній валюті та в кожному банківському металі. При їх рівності позиція вважається закритою, при нерівності — відкритою. Відкрита позиція є короткою, якщо обсяг зобов’язань за проданою валютою та банківськими металами перевищує обсяг вимог, і довгою, якщо обсяг вимог за купленою валютою та банківськими металами перевищує обсяг зобов’язань. При цьому довга відкрита валютна позиція при розрахунку зазначається зі знаком «+», а коротка відкрита валютна позиція зі знаком «—».

Норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку (Н₁₃). Він розраховується уповноваженим банком за формою № 540 «Звіт про відкриті валютні позиції», що наведена в Правилах організації фінансової та статистичної звітності банків України, затверджених постановою Правління НБУ від 12.12.1997 р. № 436, зі змінами.

У межах встановленого нормативу ризику загальної відкритої (довгої/ короткої) валютної позиції (Н₁₃), в тому числі обмеження ризику загальної довгої відкритої валютної позиції банку (Н_13-1) та ризику загальної короткої відкритої валютної позиції банку (Н_13-2). Департамент валютного регулювання та Департамент валютного контролю та ліцензування Національного банку можуть вносити певні обмеження щодо регулювання окремих активних операцій із валютними цінностями уповноважених банків, oо пов’язані з питаннями курсоутворення національної валюти та створення чіткішого й прозорішого механізму контролю за валютними операціями окремих банків.

Норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку (Н₁₃) визначається як співвідношення загальної величини відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами в гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу банку.

Нормативне значення загальної відкритої валютної позиції (Н₁₃) має бути не більше, ніж 35 %. При цьому встановлюється обмеження ризику для довгої відкритої валютної позиції (Н_13-1) (не більше, ніж 30 %) і короткої відкритої валютної позиції (Н_13-2) (не більше, ніж 5 %).

Контроль НБУ за дотриманням показників діяльності комерційних банків. Контроль за дотриманням банками встановлених економічних нормативів здійснюється відповідними територіальними управліннями та підрозділами апарату банківського нагляду Національного банку щодня та щомісяця на постійній основі.

Розрахунок економічних нормативів банки проводять на підставі щоденних балансів. При цьому звітними вважаються економічні нормативи, що розраховані:

• за щоденними розрахунками: нормативи максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н₇), великих кредитних ризиків (Н₈), максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н₉), максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н₁₀);