Операції банків з готівковими коштами

Реферат

Усю готівку понад встановлені ліміти залишку готівки в касі підприємства зобов'язані здавати у порядку і в терміни, встановлені банківською установою, для зарахування на їх рахунки. Якщо підприємство не подає у визначені терміни обслуговуючому банку вказаної заявки-розрахунку ліміту залишку готівки в касі, банк в односторонньому порядку встановлює йому ліміт у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Встановлюючи ліміти залишку готівки у касі, банки обов'язково враховують, що підприємства мають право зберігати протягом трьох робочих днів понад встановлений ліміт у касах готівку, отриману в банку для виплати заробітної плати, заохочень, допомог усіх видів, компенсацій, пенсій, стипендій, відряджень, дивідендів. Колективні сільгосппідприємства, підприємства залізничного транспорту та морські порти для проведення таких виплат працівникам віддалених підрозділів, а також виконавчі органи сільських рад — протягом п'яти робочих днів, враховуючи день одержання готівки у банку.

Підприємства, незалежно від форм власності, можуть проводити розрахунки з іншими підприємствами та фізичними особами як у безготівковому порядку, так і в готівковій формі. НБУ залежно від стану грошового ринку може накладати відповідні обмеження на розмір та види господарських операцій, що здійснюються з використанням готівки.

Усі готівкові розрахунки підприємств між собою, а також з громадянами проводять як за рахунок коштів, одержаних у касі банку, так і безпосередньо за рахунок готівкової виручки, отриманої від реалізації товарів (робіт, послуг) та інших касових надходжень. Таким чином, готівкову виручку від реалізації товарів (робіт, послуг) та інші касові надходження підприємства можуть не здавати до кас банків, а використовувати в необхідних розмірах для фінансування господарських витрат, у тому числі пов'язаних з оплатою праці та виплатою дивідендів. Підприємства, що здійснюють такі розрахунки, мають забезпечувати систематичну і повну сплату податків та внесення обов'язкових платежів до державних цільових фондів у порядку та терміни, визначені чинним законодавством.

Якщо такі підприємства мають податкову заборгованість, усі розрахунки з іншими підприємствами вони повинні здійснювати тільки в безготівковому порядку.

Контроль за здійсненням готівкових операцій. НБУ покладено на комерційні банки обов'язки щодо контролю за здійсненням готівкових операцій їх клієнтами. Так, установи банків повинні не менше одного разу на два роки перевіряти дотримання касової дисципліни на всіх підприємствах-клієнтах, незалежно від форм власності, та одержувати від них дані про їх касові обороти за джерелами надходжень і цільовим призначенням витрачання грошей.

Основними напрямами банківського контролю касових операцій клієнтів є:

1) дотримання встановленого ліміту залишку готівки в касі: понадлімітні залишки підприємства визначають прямим розрахунком за кожний робочий день шляхом порівняння залишку готівки в касі наприкінці дня з встановленим банком лімітом, незалежно від здійснення цього дня касових оборотів. До суми фактичного залишку готівки в касі наприкінці дня зараховують також готівку, що була видана підприємством під звіт своїм працівникам, але не витрачена і не повернута до каси підприємства наступного робочого дня після видачі її під звіт (за відрядженнями — протягом трьох робочих днів після закінчення відрядження);

2) відповідність записів касової книги підприємства про суми, отримані з банку і здані в банк, даним самого банку. У разі їх розбіжності з'ясовують причини цього;

3) дотримання встановлених термінів і порядку здавання грошової виручки, своєчасність повернення в банк невитрачених сум заробітної плати та інших сум. У разі виявлення порушень з'ясовують, протягом якого часу і яка сума не здавалась до банку і з якої причини;

4) правильність витрачання готівки, одержаної в банку, на цілі, зазначені в чеку;

5) правомірність витрачання готівки з виручки;

6) правильність ведення касової книги і своєчасність обліку в ній надходжень і видач готівки.

Результати перевірки працівник банку оформлює у вигляді акта, в якому відображає стан надходження готівки до каси підприємства та її витрачання за період, що перевіряється. Якщо в ході перевірки виявлено порушення порядку ведення касових операцій чи зловживання, комерційний банк зобов'язаний передати відповідні акти перевірок податковій адміністрації або правоохоронним органам для застосування до порушників відповідних санкцій, передбачених чинним законодавством.

Банківські операції з розрахунково-касового обслуговування юридичних та фізичних осіб є першоосновою функціонування будь-якого комерційного банку та визначальними щодо перспектив розвитку діяльності банку. Саме з цих операцій починаються взаємодія та співпраця банку зі своїми клієнтами. Отже, від того, наскільки якісно та ефективно банк зможе обслуговувати платіжний оборот клієнтури, залежатиме прийняття нею відповідних рішень щодо подальшої роботи у сфері андеррайтингових, кредитних, інвестиційних, валютних та інших різноманітних операцій, які банк може запропонувати своїм клієнтам.

Особливої значущості розрахунково-касові операції набувають у сучасних умовах, коли традиційно дохідні для банків операції з ОВДП (облігаціями внутрішньої державної позики), кредитні операції, операції з іноземною валютою втратили значний рівень власної прибутковості. Тому економічно доцільно розглядати розрахунково-касове обслуговування як пріоритетний напрям банківської діяльності щодо збільшення її дохідності, що потребує постійного вдосконалення та підвищення ефективності механізму здійснення розрахунково-касових операцій для забезпечення необхідного рівня рентабельності та фінансової стабільності комерційних банків.