Способи розробки прогнозів валютних курсів

Реферат

Нормативний прогноз — визначення шляхів і термінів досягнення можливих станів явища, прийнятих за мету. Це означає прогнозування досягнення бажаних станів на основі заздалегідь заданих норм, стимулів, цілей. Такий прогноз відповідає на запитання: якими шляхами досягти бажаного результату.

Пошуковий прогноз складають на певній шкалі можливостей, за допомогою якої потім встановлюють ступінь імовірності прогнозованого явища. За нормативного прогнозування також відбувається розподіл імовірностей, але у зворотному порядку: від заданого стану до тенденцій, що спостерігаються. Нормативне прогнозування не тільки не виключає нормативних розробок у сфері управління, а й є їх передумовою, допомагає виробляти рекомендації з підвищення рівня об'єктивності, а отже ефективності рішень. Ця обставина спонукає виділити специфічні прогнози, що обслуговують відповідно постановку мети, планування, програмування, проектування, безпосередньо організацію управління. За критерієм відповідності виділяють підтипи прогнозів.

Цільовий прогноз власне бажаних станів відповідає на запитання: що саме бажано і чому. У даному випадку на певній шкалі можливостей будують суто оцінну функцію, тобто функцію розподілу переваги: небажано — менш бажано — більш бажано — найбажаніше — оптимально в разі компромісу за кількома критеріями. Орієнтація прогнозу — сприяння оптимізації процесу постановки мети.

Плановий прогноз виконання чи невиконання планів — вироблення пошукової та нормативної прогнозної інформації для вибору найдоцільніших планів, нормативів, завдань, директив з виявленням небажаних альтернатив і з ретельним пошуком прямих і очікуваних, непрямих наслідків ухвалених планових рішень. Такий прогноз відповідає на запитання: як орієнтувати планування для ефективнішого досягнення поставлених цілей.

Програмний прогноз можливих шляхів, мір і умов досягнення передбачуваного бажаного стану прогнозованого явища відповідає на запитання: що конкретно необхідно, щоб досягти бажаного. Для відповіді на це важливі пошукові та нормативні прогнозні розробки. Пошукові розробки виявляють проблеми, які потрібно вирішити, щоб реалізувати програму, нормативні — визначають умови реалізації. Програмне прогнозування повинне сформулювати гіпотезу про можливі взаємовпливи різних чинників, указати гіпотетичні терміни й черговість досягнення проміжних цілей на шляху до головної. Тим самим завершується добір можливостей розвитку об'єкта дослідження, розпочатий плановим прогнозуванням.

Проектний прогноз конкретних образів певного явища в майбутньому за припущення низки поки що відсутніх умов відповідає на запитання: як це можливо конкретно, як це може виглядати. Він також передбачає поєднання пошукових і нормативних розробок. Проектні прогнози (дизайни-прогнози) сприяють добору оптимальних варіантів перспективного проектування, на основі яких здійснюють реальне проектування.

Організаційний прогноз поточних рішень для досягнення передбаченого бажаного стану явища, поставлених цілей відповідає на запитання: в якому напрямку орієнтувати рішення, щоб досягти мети. Зіставлення результатів пошукових і нормативних розробок повинно охоплювати весь комплекс організаційних заходів, підвищуючи тим самим загальний рівень управління фінансово-економічними об'єктами.

За періодом попередження — проміжком часу, на який розраховано прогноз, розрізняють оперативні (поточні), коротко-, середньо-, довго- і дальньотермінові прогнози.

Оперативний прогноз, як правило, розрахований на перспективу, протягом якої не очікується істотних кількісних чи якісних змін об'єкта прогнозування. Короткотерміновий розрахований на перспективу тільки кількісних змін, довготерміновий — не тільки кількісних, а й переважно якісних. Середньотерміновий охоплює перспективу між коротко- і довготерміновим з перевагою кількісних змін над якісними, дальньотерміновий — перспективу, коли очікуються настільки значні якісні зміни, що можна говорити лише про найзагальніші перспективи розвитку.

Оперативні прогнози містять, як правило, детальні кількісні оцінки, короткотермінові — загальні кількісні, середньотермінові — кількісно-якісні, довготермінові — якісно-кількісні і дальньотермінові — загальні якісні оцінки.

Часова градація прогнозів є відносною і залежить від їх характеру й мети. У фінансово-економічних прогнозах відповідно до характеру й темпів розвитку прогнозованих явищ емпірично встановлено такий часовий масштаб: оперативні прогнози — до одного місяця, короткотермінові — до одного року, середньотермінові — до п'яти років, довготермінові — 5—20 років, дальньотермінові — понад 20 років.

В основу прогнозування покладено три взаємодоповнюючих джерела інформації про майбутнє:

— оцінка перспектив розвитку, майбутнього стану прогнозованого явища на основі досвіду, найчастіше за аналогією з добре відомими подібними явищами й процесами;

— умовне продовження в майбутньому (екстраполяція) тенденцій, закономірності розвитку яких у минулому й сьогоденні добре відомі;

— модель майбутнього стану певного явища, процесу, побудована згідно з очікуваними чи бажаними змінами умов і чинників, перспективи розвитку яких добре відомі.