Реклама на сайте Связаться с нами
Реферати з бджільництва

Розмноження бджіл

Реферат

На главную
Реферати з бджільництва

Розмноження бджіл не обмежується лише збільшенням кількості особин у кожному вулику. Бджолина сім'я здатна ділитись на частини, внаслідок чого утворюються нові сім'ї. Ця друга форма розмноження зумовлює збільшення кількості біологічних одиниць, якими розселяється вид і забезпечує своє існування. Адже ні матка, ні робоча бджола, ні трутень окремо сім'ї не утворюють.

Розмноження особин бджолиної сім'ї відбувається на основі розвитку організму з яєць, що їх відкладає матка. Вона лише одна самка є матір'ю всіх бджіл вулика. Від неї успадковують ознаки всі бджоли. Трутні ж хоч і є повноцінними самцями, але не передають батьківських ознак членам своєї сім'ї. Батьки робочих бджіл — це трутні, які парувались з маткою даної сім'ї. Чоловічі особини батьківських ознак не успадковують. Це пояснюється тим, що вони розвиваються з незапліднених яєць. У них половинний (гаплоїдний) набір хромосом — шістнадцять. Запліднене яйце, де відбулося злиття жіночої і чоловічої статевих клітин, характеризується повним, диплоїдним набором хромосом (їх 32) і дає початок розвитку робочої бджоли або матки. Тому спадкові ознаки жіночі особини одержують від матки і трутня, що брав участь у паруванні з нею.

В яйці міститься жіноча клітина і поживні речовини для розвитку зародка. Як тільки відбудеться запліднення (злиття її з чоловічою статевою клітиною), зародок дає початок розвитку личинки. Її сегментоване тіло стає помітним під оболонкою яйця наприкінці третьої доби. Сформована личинка розчиняє шкаралупу виділеннями спеціальних залоз і починає споживати молочко, яке регулярно виділяють бджоли на дно комірки. Поглинаючи високопоживний корм, личинка швидко росте. Протягом шести днів до запечатування комірок маса її зростає більш як у 1500 разів. Бджолина личинка живиться молочком лише 3 дні, а потім вона одержує від годувальниць кашку — суміш меду, перги і води. Для виведення матки молочко є незамінним кормом, причому воно якісніше, ніж для личинок робочих бджіл. Типом годівлі визначається розвиток жіночих особин у сім'ї, адже із заплідненого яйця можна виховати або робочу бджолу, або матку. Вважають, що наявність у маточному молочці біологічно активних речовин сприяє повному розвитку статевої системи і формуванню матки. Личинка ж робочої бджоли з першого дня поступово втрачає здатність розвинутись у повноцінну самку. Тому при виведенні матки з личинки, що перебуває у бджолиній комірці, бажано змінити тип годівлі якомога раніше, у перший день.

Матки, що розвиваються з личинок 2- і 3-денного віку, менш продуктивні.

Від моменту відкладення яйця до виходу з комірки розвиток робочої бджоли триває 21 день, матки 16 (іноді 17), трутня 24 дні. Тому через 21 день бджолиний розплід у гнізді повністю оновлюється.

Вік розплоду можна використати, наприклад, для визначення тривалості безматочного стану сім'ї. Так, коли в комірках вже немає яєць, а є маленькі личинки з молочком навколо них, то матки не стало 3—4 дні тому. Якщо в гнізді залишився тільки печатний розплід, минуло більше 9 днів.

У нормальних сім'ях кількість запечатаних комірок з розплодом є сумою всього виплоду бджіл протягом 12 днів, а відповідним діленням визначають середньодобову інтенсивність яйцекладки маток.

Роїння бджіл. Розмноження сімей у природних умовах відбувається роїнням. У сучасному бджільництві, крім природного, застосовують різні способи штучного ділення сімей. Природним шляхом і штучним розмноженням з однієї сім'ї утворюється дві, здатні існувати самостійно.

Роїння відбувається після весняного нарощування молодих бджіл. Чим більше їх виплодиться, тим раніше настане ділення сім'ї. Виліт ранніх роїв припадає на кінець травня — початок червня в разі теплої весни при доброму нектаровиділенні, коли у вуликах створюються запаси корму. Недовантаження молодих бджіл роботою по годівлі розплоду призводить до послаблення працездатності сім'ї, оскільки формується частина її, що готується до вильоту.

Зниження продуктивності бджолиних сімей, збільшення затрат праці, погіршення племінної роботи на пасіках, де рояться бджоли, примушують пасічників вести роботу, спрямовану на запобігання природному роїнню. Виникнення передройового стану гальмується відбиранням частини бджіл, оскільки це спрямовано на усунення основної причини роїння. Менше роїв вилітає на пасіках, де під час спеки вулики затінені, гнізда не тісні, добре вентилюються.

На прояв інстинкту роїння найбільше впливають корм і тепло. Від них залежить нагромадження зайвої кількості робочих особин. Розплоду від однієї матки для завантаження їх роботою не вистачає. Але вивести сім'ю з передройового стану може рівень медозбору. Коли настає бурхливе нектаровиділення і з'являється можливість масової заготівлі меду, підготовка до ділення припиняється, бджоли включаються в льотно-збиральну роботу.

Передройовий стан у бджолиній сім'ї зникає і внаслідок припинення медозбору.

bigmir)net TOP 100