Реклама на сайте Связаться с нами
Реферати з бджільництва

Розмноження бджолиних сімей

Реферат

На главную
Реферати з бджільництва

Виділяють природний і штучний способи розмноження бджолиних сімей.

Природне розмноження спостерігають на деяких громадських і любительських пасіках. На великих пасіках нові сім'ї одержують в основному за допомогою організації відводків, бо роїння має стихійний характер, а тому не сумісне із сучасною технологією бджільництва і не сприяє зниженню собівартості пасічницької продукції. Бджолині сім'ї, які перебувають в ройовому стані від одного до трьох тижнів, гірше використовують медозбір, майже не відбудовують стільників, знижують льотну активність, внаслідок чого їх продуктивність погіршується. Для запобігання роїнню на пасіці у сім'ях утримують молодих маток з високою яйцекладкою; на ройовий період створюють добру кормову базу, вчасно розширюють гніздо, щоб бджоли могли вільно складати нектар і будувати стільники; вулики розташовують в затінку і дбають про створення в них необхідної вентиляції; ведуть селекцію на підвищення продуктивності і нерійливість; своєчасно відбирають від сімей тимчасові відводки. Вміле впровадження протиройових заходів запобігає роїнню і підвищує продуктивність пасіки на 30—35 %.

Штучне розведення бджолиних сімей — це основний спосіб створення необхідної їх кількості на пасіці у найбільш доцільні строки і бажаної якості. Організацію нових сімей необхідно розпочинати ранньою весною так, щоб вони встигли достатньо розвинутись до головного медозбору і ефективно його використати. Для цього необхідно мати ранніх маток, яких виводять на власній пасіці або виписують з південних бджолорозплідницьких господарств. Нові сім'ї формують лише із сильних, здорових і високопродуктивних сімей.

Залежно від віку бджіл і робіт, які вони виконують, виділяють три способи штучного розмноження бджолиних сімей: формування відводків з нельотними бджолами; формування нових сімей переважно з льотних бджіл; формування відводків з бджолами різного віку.

Формування відводків з нельотними бджолами. Під час льоту бджіл від сім'ї, яка має 7—9 рамок розплоду, відбирають 2—3 рамки переважно зрілого розплоду із бджолами, які на них сидять, і дві кормові рамки з медом та пергою. Одночасно у вільні комірки одного із стільників вливають склянку води. Відібрані рамки ставлять у новий вулик, куди струшують бджіл ще з 2—3 рамок. Вулик встановлюють на постійне місце і відкривають льоток. Льотні бджоли повернуться до основної сім'ї, а у відводку залишаться тільки молоді нельотні. Того ж дня у відводок підсаджують матку, а маточники дають через 6—8 год або наступного дня. Нову сім'ю можна організувати в одному вулику з основною сім'єю, але за суцільною перегородкою. Відводки, сформовані від однієї сім'ї, називають індивідуальними.

Якщо бджолині сім'ї на час формування відводків не досить сильні, тобто від них не можна відібрати індивідуальні відводки, рамки з бджолами, розплодом та кормом беруть від декількох сімей. Такі збірні відводки можна формувати більш сильними, ніж індивідуальні. Проте кращими є індивідуальні від високопродуктивних сімей. Кожен відводок необхідно утеплити і забезпечити кормом в обсязі не менше 5 кг меду, бо тільки за цієї умови він зможе повноцінно розвиватись. Недоліком формування відводків з нельотними бджолами є те, що молоді бджоли, які залишились у вулику, певний період не можуть повноцінно виконувати роботи навіть у гнізді. Крім того, вони декілька днів не вилітають за пилком та нектаром і, якщо будуть несприятливі погодні умови, сім'я відстане у розвитку.

Формування відводків переважно з льотних бджіл включає загальновідомі способи «нальотів» на матку та маточник. Ними користуються переважно для запобігання чи ліквідації ройового стану бджолиних сімей.

Вулик з сім'єю, від якої передбачено зробити відводок цими способами, відносять, а на його місце ставлять інший вулик. З основної сім'ї в нього ставлять рамку з відкритим розплодом не старше п'ятиденного віку і маткою, а також необхідну кількість рамок з вощиною і маломедних та порожніх стільників. Льотні бджоли збираються в новому вулику і перебувають в стані рою. В старому вулику залишаються переважно нельотні бджоли, яким підсаджують молоду матку чи маточник.

Недолік цього способу полягає в нерівномірному розділенні бджіл за віком, що призводить до тимчасового порушення нормальної життєдіяльності бджолиної сім'ї. Проте цей спосіб особливо цінний для пасік, уражених вароатозом.

Формування відводків з бджолами різного віку — найефективніша форма організації нової сім'ї, бо в неї потрапляють різновікові бджоли, які можуть виконувати всі роботи для забезпечення життєдіяльності бджолиної сім'ї. Нижче наведено найбільш відомі способи.

Формування нових сімей з нуклеусів. Добрі результати одержують при формуванні нових сімей з нуклеусів, які перезимували. Їх весною утеплюють, забезпечують достатньою кількістю кормів і підсилюють розплодом від здорових сімей. У ранньовесняний період такі відводки розвиваються по два у вулику або поряд з основною сім'єю. Після того як гніздо відводка буде повністю зайняте розплодом і бджолами, його переселяють в окремий вулик. Цей спосіб дає змогу виростити нові сім'ї, які здатні ефективно використати ранній літній медозбір.

Поділ сім'ї пополам застосовують для збільшення кількості сильних високопродуктивних сімей. До сильної сім'ї, яку передбачено розділити, підносять вулик, за зовнішнім виглядом схожий з основним, і переставляють половину рамок з розплодом, бджолами і кормом. Щоб льотні бджоли порівну розділились між основною сім'єю і новою, обидва вулики відносять на однакову віддаль від місця розташування основної сім'ї. Якщо в один вулик прилітає більше бджіл, його відсовують далі вбік. Сім'ї, яка залишилась без матки, в день поділу підсаджують молоду або маточник. Відсутність матки в сім'ї визначають за поведінкою бджіл на прильотній дошці. Цим способом користуються, коли до головного медозбору залишається 5—6 тижнів, тобто в тій місцевості, де взяток пізній.

Поділ сімей на дві нерівні частини подібний до попереднього, за винятком того, що від основної сім'ї у відволок беруть третю або четверту частину розплоду та бджіл. Формуючи відводок віддаль між вуликами регулюють так, щоб і льотних бджіл у кожний вулик потрапила необхідна кількість. Вулик, в який летить більше бджіл, ніж передбачено, відсовують або дещо повертають в інший бік.

Формування відводків з попереднім льотом бджіл на два льотки. За півтора-два тижні до формування відводка гніздо основної сім'ї формують так, щоб воно перебувало навпроти двох верхніх чи нижніх льотків. Льоток, на який уже літали бджоли, закривають, і тоді вони починають літати у відкритий. Коли бджоли звикнуть літати на відкриті льотки, гніздо ділять суцільною перегородкою. Якщо у відводок поміщають зрілий маточник, то в його гнізді залишають переважно запечатаний розплід, а якщо підсаджують молоду плідну матку — гніздо основної сім'ї ділиться пополам.

bigmir)net TOP 100