Плата за воду

Реферат

У системі платежів за природні ресурси важливе місце належить платі за спеціальне використання прісних водних ресурсів. Плата за воду справляється на підставі Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Постанов Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 року № 75 "Про затвердження Порядку справляння плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів і тимчасових нормативів плати за їх спеціальне використання" та від 26 квітня 1994 року № 247 "Про розмір плати за використання прісних водних ресурсів сільськогосподарськими товаровиробниками" і наступних змін до них від 8 лютого 1997 року № 164.

Плату за спеціальне використання прісних водних ресурсів встановлено з метою зацікавлення суб'єктів підприємницької діяльності в раціональному використанні водних ресурсів.

До спеціального використання прісних водних ресурсів належить використання водних ресурсів для задоволення водою виробничих і сільськогосподарських потреб за допомогою спеціальних пристроїв і установок або використання води без їх застосування, що може істотно вплинути на якісні та кількісні показники стану водних ресурсів, а також користування водними об'єктами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

Плату встановлено за спеціальне використання прісних водних ресурсів загальнодержавного і місцевого значення.

До прісних водних ресурсів загальнодержавного значення належать:

— поверхневі води, віднесені до басейнів річок, що розташовані або використовуються на території кількох областей, включаючи притоки;

— підземні прісні води.

До прісних водних ресурсів місцевого значення належать водні ресурси, не віднесені до ресурсів загальнодержавного значення.

Плату за спеціальне використання водних ресурсів вносять усі суб'єкти підприємницької діяльності — водокористувачі незалежно від форм власності, крім тих, що використовують воду виключно для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб; підприємства гідроенергетики та підприємства водного транспорту, які експлуатують річкові водні шляхи.

Суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані мати дозвіл на спеціальне використання прісних водних ресурсів, що є офіційним документом і засвідчує право на використання конкретних природних ресурсів. Крім дозволу, водокористувачам встановлюється ліміт використання води.

Ліміт використання — це гранична кількість води, на використання якої з водного об'єкта водокористувачу видається дозвіл за встановленим порядком. Не підлягають лімітуванню водні ресурси, що використовуються без вилучення їх із водних джерел (наприклад, вода, що проходить через турбіни ГЕС; водні ресурси, що використовуються водним транспортом).

Органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища подають відповідним податковим органам перелік платників платежів за спеціальне використання прісних водних ресурсів із затвердженим для кожного з них річним лімітом водовикористання.

Нормативи плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів затверджуються Кабінетом Міністрів за поданням Міністерства охорони навколишнього природного середовища за погодженням із Міністерством економіки і Міністерством фінансів.

Для водокористувачів, водозабезпечення яких здійснюється із водогосподарських систем, тобто комплексів, взаємопов'язаних водних об'єктів — річок, водосховищ, каналів, озер, підземних вод й інших об'єктів, нормативи плати встановлюються у копійках за 1 куб. м води, використаної із водогосподарської системи.

Для водокористувачів, виробничі потреби яких задовольняються без вилучення води з водного джерела і для яких не встановлюється ліміт використання прісних водних ресурсів, нормативи плати визначаються:

— для ГЕС — в копійках за 100 куб. м води, пропущеної через турбінні агрегати;

— для вантажного самохідного і несамохідного флоту — в копійках за 1 тоннаж-добу експлуатації флоту;

— для пасажирського флоту — в копійках за 1 місце-добу експлуатації флоту.

При використанні води, що надходить із змішаних джерел (поверхневі, підземні), норматив її використання обчислюється за середньозваженими вимірами з урахуванням установлених постачальникові лімітів використання води з різних джерел і відповідних нормативів плати.

Об'єктом обчислення плати за спеціальне використання водних ресурсів є обсяг води, яку водоспоживачі використовують для власних потреб, незалежно від того, надходить ця вода безпосередньо з водогосподарських систем (поверхневих чи підземних джерел) чи від інших водокористувачів.

Підприємства, що використовують для потреб охолодження обладнання оборотну систему водопостачання, плату вносять тільки за воду, яку забирають із водогосподарських систем і використовують на підживлення оборотної системи.

При використанні води одночасно з виробничими цілями на потреби об'єктів соціально-культурного призначення, житлово-комунального господарства, підсобного сільського і рибоводного господарства або інших допоміжних служб плата вноситься за всю використану воду.

Плата за спеціальне використання водних ресурсів не справляється:

— за воду, що використовується для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення;

— за підземну воду, яка є сировиною для технологічного процесу вилучення корисних копалин;

— за підземну воду, яка вилучається з надр разом із корисними копалинами;

— за підземну воду, яка вилучається з надр для усунення шкідливої дії води (забруднення, підтоплення, засолення, заболочення, зсуви тощо);

— за воду, що пропускається через турбіни гідроакумулюючих станцій (ГАЕС), які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями;

— за воду, що забирається підприємствами і організаціями для забезпечення випуску мальків цінних промислових видів риб та інших водних живих ресурсів у природні водойми і водосховища;

— за воду, що використовується для протипожежних потреб;

— за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст і населених пунктів;

— за воду, що забирається для перекидання її у маловодні регіони каналами та водогонами міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів;

— за морську воду.

Розміри платежів за спеціальне використання водних ресурсів обчислюються квартальним розрахунком виходячи із фактичного обсягу використаної води, встановленого ліміту та нормативів плати з урахуванням пільг.

При використанні води одночасно з виробничими цілями на потреби об'єктів соціально-культурного призначення, житлово-комунального господарства, підсобного сільського і рибоводного господарства або інших служб плата обчислюється за всю використану воду виходячи з фактичного обсягу використаної води, встановленого ліміту, нормативів плати з урахуванням пільгових коефіцієнтів. За понадлімітне використання водних ресурсів плата обчислюється і справляється у п'ятикратному розмірі.

Кількість води, що використовується, визначається підприємством-водокористувачем на підставі даних первинного обліку за показниками вимірювальних приладів. У разі відсутності водовимірювальної апаратури витрати води можуть визначатися розрахунком за обсягом виробленої продукції чи наданих послуг, норми водовитрат на одиницю продукції, характеристик працюючих насосів, витрат електроенергії або іншими можливими методами.

Підприємства-водокористувачі щоквартально складають за встановленою формою розрахунок плати за спеціальне використання водних ресурсів і подають його податковим та водогосподарським органам не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Сплата платежу проводиться платниками щоквартально у 5-денний строк із дати, встановленої для подання розрахунку.

У межах встановленого ліміту платежі відносяться на валові витрати виробництва, а за понадлімітне їх використання стягуються з прибутку, що залишається у розпорядженні суб'єкта підприємницької діяльності.

Плата за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення в розмірі 80 відсотків перераховується до державного бюджету і 20 відсотків — до місцевих бюджетів.

Плата за спеціальне використання водних ресурсів місцевого значення надходить до місцевих бюджетів.

Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати до бюджетів платежів за спеціальне використання водних ресурсів здійснюється державними податковими адміністраціями.