Облік платників податків

Реферат

Після взяття платника податків на облік органи державної податкової адміністрації видають йому довідку за ф. № 4-ОПП, яка підтверджує взяття його на податковий облік. Для подання до установ банків, де він вирішив відкрити поточні рахунки, і до інших органів державної влади видаються копії довідок.

У разі прийняття власником чи уповноваженим органом рішення про ліквідацію платник податків зобов'язаний знятися з обліку в органах державної податкової адміністрації. Для цього платнику податків — юридичній особі необхідно у триденний строк із дати прийняття рішення подати до органу державної податкової адміністрації, в якому платник податків стоїть на обліку, наступні документи:

— заяву про зняття з обліку платника податків за ф. № 8-ОПП;

— оригінал довідки за ф. № 4-ОПП;

— копію розпорядчого документа (рішення) власника чи органу, уповноваженого на це установчими документами про ліквідацію;

— копію розпорядчого документа про створення ліквідаційної комісії;

— ліквідаційну картку органів державної статистики (для кожної філії при наявності у платника податків — юридичної особи філій).

У 10-денний строк із дня подання заяви за ф. № 8-ОПП складається ліквідаційний баланс у формі річного звіту (на дату прийняття рішення про ліквідацію) і подається для перевірки органу державної податкової адміністрації.

Після одержання заяви за ф. № 8-ОПП орган державної податкової адміністрації здійснює документальну перевірку платника податків. Платника податків знімають з обліку тільки у випадку встановлення факту відсутності заборгованості перед бюджетом. Зняття з обліку здійснюється за наявності повідомлення від установи банку про закриття такому платнику податків всіх рахунків.

Якщо після проведеної перевірки платника податків встановлений факт заборгованості його перед бюджетами, орган державної податкової служби не зніме його з обліку до тих пір, поки така заборгованість не буде погашена.

Що стосується фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, то їх зняття з обліку як платників податків здійснюється в порядку, аналогічному для платників податків — юридичних осіб, з урахуванням того, що у зв'язку зі смертю фізична особа знімається з обліку на основі інформації, одержаної від органів реєстрації актів громадянського стану.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб — платників податків і інших обов'язкових платежів", прийнятого Верховною Радою України 22 грудня 1994 року, і Постанови Кабінету Міністрів України від 06.11.97 р. № 1232 "Про заходи по введенню ідентифікаційних номерів фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів" кожний громадянин, який має об'єкти оподаткування і сплачує обов'язкові платежі, зобов'язаний зареєструватися в Державному реєстрі фізичних осіб і одержати ідентифікаційний номер. Цей номер необхідно використовувати при виплаті доходів, з яких утримуються податки, укладенні громадянсько-правових угод, предметом яких є об'єкти оподаткування, відкритті рахунків в установах банків, одержанні пенсій через установи банку та ін.

Крім того, відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.95 р. № 382 ідентифікаційний номер використовується в Єдиній державній автоматизованій паспортній системі (ЄДАПС) та інших інформаційних системах, які містять інформацію про фізичну особу.

До Державного реєстру вноситься інформація тільки про тих осіб, які:

— постійно проживають в Україні, мають об'єкти оподаткування, передбачені чинним законодавством, і зобов'язані сплачувати податки та інші обов'язкові платежі;

— не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до чинного законодавства зобов'язані сплачувати податки в Україні.

До Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні чи інші вірування відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні органи.

Реєстрація фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів здійснюється державними податковими адміністраціями за районами, районами в містах і містами безрайонного поділу за місцем постійного проживання платників, а для осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, — за місцем одержання доходів чи за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.

При реєстрації в облікову картку фізичної особи — платника податків та інших обов'язкових платежів вносяться такі дані: прізвище, ім'я, по батькові; дата народження; місце народження (країна, область, район, населений пункт); місце проживання; місце основної роботи; види сплачуваних податків та інших обов'язкових платежів.

Інформацію для присвоєння ідентифікаційного номера фізичній особі надають підприємства, установи, організації всіх форм власності, включаючи установи НБУ, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи, фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, виконавчі комітети місцевих рад, інші органи, зобов'язані здійснювати державну реєстрацію фізичних осіб — суб'єктів підприємницької та іншої діяльності.

На основі наданих даних податкова державна адміністрація присвоює фізичній особі ідентифікаційний номер і направляє до державної податкової адміністрації за місцем проживання фізичної особи, або за місцем одержання доходів, або за місцезнаходженням об'єкта оподаткування картку з ідентифікаційним номером.

Зміни і уточнення відносно даних, внесених до Державного реєстру при реєстрації, вносяться державними податковими адміністраціями за місцем постійного проживання платника податків, а для осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, — за місцем одержання доходів чи за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.