Реклама на сайте Связаться с нами
Реферати з історії України

Кемі-обинські племена

Реферат

На главную
Реферати з історії України

У той час, коли степову та лісостепову смуги Лівобережжя займали скотарські племена середньостогівської культури, з Північного Кавказу в Нижнє Приазов'я та Нижнє Подніпров'я, а також у Крим просунулися нові племена, культура яких була дуже близькою до культури енеолітичних племен Кавказу.

Частина племен, яка заселила Приазов'я та Подніпров'я, вступила в контакт з середньостогівськими племенами. Згодом ці племена частково змішалися, внаслідок чого на лівобережному півдні України сформувалися нові племінні утворення з культурою змішаного характеру. Культуру та історію цих племен вивчено завдяки археологічним дослідженням нижнього шару відомого Михайлівського поселення у Нижньому Подніпров'ї.

Група кавказьких племен, яка через Керченську протоку проникла у Крим, залишила по собі оригінальні пам'ятки, що дістали назву кемі-обинських — від кургану Кемі-Оба поблизу Білогірська. При певних відмінностях у характері культури кримських та степових енеолітичних племен вони, проте, лишалися досить близькими між собою, що зумовлювалося їх спільним походженням.

Кемі-обинські племена проживали на невеликих поселеннях, які нерідко розташовувалися на підвищеннях та на островах річок, зокрема Дніпра і його приток. Поселення складалися з ряду жител землянкового типу з двосхилим дахом, підтримуваним дерев'яними стовпами. Крім відкритих поселень, в гірській частині Криму відомі також невеликі короткочасні стоянки в печерах та гротах. Значну роль у господарстві кемі-обинських племен відігравало скотарство, зокрема вівчарство. Цілком ймовірно, що короткочасні стоянки кемі-обинських скотарів у передгірних та гірських районах Криму пов'язані з сезонним випасанням тут отар овець. Крім вівчарства, кемі-обинські скотарі займалися конярством і розведенням великої рогатої худоби. Є безперечні дані про те, що у господарстві кемі-обинців використовувався кінь та свійський бик. Кемі-обинські племена займалися також землеробством. Про це свідчать знахідки крем'яних вкладишів до серпів.

Як і інші енеолітичні племена, кемі-обинці користувалися в господарстві та побуті різноманітними знаряддями з кременю, каменю, рогу та металу. Оригінальними виробами з кістки були так звані ковзани та гральні кістки. З числа металевих виробів у кемі-обинських племен відомі шила, ножі, сокири, тесла та інші вироби, безсумнівно, кавказького походження. Кемі-обинські племена виробляли своєрідний за формою посуд, відмінний від посуду інших енеолітичних племен, що проживали на сучасній території України, у тому числі горшки кількох типів, а також чаші на невисокому піддоні та на ніжках — так звані курильниці. Глиняний кемі-обинський посуд був досить бідно й одноманітно орнаментований.

Кемі-обинські племена ховали померлих під курганами. Нерідко це були досить складні споруди, для будівництва яких широко використовувалися камінь та дерево. Для поховальної камери викопувалася чотирикутна яма. Стіни ями здебільшого обкладалися добре обробленими та підігнаними одна до одної кам'яними плитами або дерев'яними колодами. Внутрішні стіни кам'яної або дерев'яної камери часто розписувалися фарбами, які, мабуть, імітували кольорові килими. На дно камери, посипане дрібною галькою, морськими черепашками або подрібненим вапном, клали померлого або на спині, з підігнутими ногами, або на боці, у скорченому положенні.

До поховальної камери клали глиняний посуд, різноманітні предмети з каменю, кістки та металу, які згідно з тогочасними віруваннями могли знадобитися померлому на тому світі. Після цього поховальна камера перекривалася кам'яними плитами або дерев'яними колодами і старанно замазувалася глиною. Над похованням робився земляний насип, який нерідко обкладався камінням. Навколо центральної споруди, іноді на певній відстані, споруджувалося кам'яне коло, так званий кромлех, після чого всю споруду засипали землею. Коли кемі-обинці хотіли особливо відзначити померлу особу, на кургані встановлювали кам'яну антропоморфну стелу або вертикально поставлений необтесаний видовжений камінь — менгір.

Кемі-обинські племена були творцями оригінального декоративно-прикладного мистецтва, пов'язаного з оформленням та розписом поховальних камер. У них зародилася також первісна скульптура, пов'язана з виготовленням антропоморфних стел — різного розміру кам'яних плит, на яких умовно позначалася голова людини, схематично зображалися окремі деталі людського обличчя та рук. На нижній частині деяких антропоморфних стел інколи висічені зображення людей, тварин, а також різних знарядь праці, зброї тощо.

Оригінальна культура кемі-обинських племен поки що досліджена недостатньо. На відміну від середньостогівських племен, які зникли приблизно у середині III тисячоліття до н. е., вони продовжували існувати в Криму протягом усього III тисячоліття до н. е. На заключному етапі свого розвитку кемі-обинські племена вступили в певні зв'язки з пізньо-трипільськими племенами і, можливо, взяли участь у формуванні пізньотрипільської культури усатівського типу.

bigmir)net TOP 100