Реклама на сайте Связаться с нами
Реферати з історії України

Племена культури лійчастого посуду

Реферат

На главную
Реферати з історії України

На початку III тисячоліття до н. е. на сучасній території Західної Волині, в басейні Західного Бугу і далі на захід (у сучасних межах Польщі) проживала група племен з дуже своєрідною, оригінальною культурою, різко відмінною від культури сусідніх пізньотрипільських племен. Вона належала до одного з найбільших енеолітичних племінних об'єднань Центральної Європи, пам'ятки якого від характерного посуду з лійчастою шийкою дістали умовну назву культури лійчастого посуду.

Населення цієї культури, яке прийшло на територію Західної Волині з північного заходу, звичайно обирало для своїх поселень місця, зручні для захисту від можливого нападу чужих племен. Для більшої безпеки свої периферійні поселення вздовж Західного Бугу вони обносили ровами та валами. Основними галузями господарства племен культури лійчастого посуду були землеробство та скотарство. Як і в трипільських племен, землеробство у них велось з використанням рала та тяглової сили. Незаперечним доказом використання худоби в господарстві є знахідки на поселеннях цих племен багатьох кісток волів, а також скульптурного зображення спарених в ярмі волів. Для зберігання збіжжя на поселеннях викопувалися спеціальні зернові ями, стіни яких обпалювалися. Мисливство та рибальство мали допоміжне значення. Асортимент виробничого та побутового інвентаря племен культури лійчастого посуду майже тотожний з пізньотрипільським, що пояснюється однотипністю господарської діяльності. Зате зовсім іншою як за формою, так і орнаментацією була кераміка. На відміну від яскравої трипільської кераміки, глиняний посуд племен культури лійчастого посуду вражає своєю строгістю, витриманістю форм і орнаментального стилю. Гончарі культури лійчастого посуду створили серію оригінальних, характерних лише для цієї культури форм посуду, переважно кубків з дуже своєрідними крилоподібними ручками, посудин з вузькими шийками та рельєфними дископодібними виступами на них — ковнірами. Заглиблений, нерідко заповнений білою пастою орнамент на чорній лощеній поверхні посудин виглядав чітко, контрастно. Як і в інших енеолітичних землеробсько-скотарських племен, у населення культури лійчастого посуду, крім керамічного, розвивалися кременеобробне, косторізне, ткацьке та металообробне виробництво. Майстри-кременярі добре розумілися на різних гатунках кременю, відповідно використовуючи їх для виготовлення різноманітних знарядь праці та зброї. Знайдені на поселеннях культури лійчастого посуду ливарні формочки свідчать про місцеве виготовлення мідних знарядь та прикрас.

Населення культури лійчастого посуду за рівнем свого господарського та культурного розвитку мало чим поступалося перед пізньотрипільськими сусідами. З часом між населенням цих культур встановилися тісні добросусідські взаємовідносини, які, очевидно, спочатку мали форму обміну. Так, на поселеннях культури лійчастого посуду були знайдені шліфувальні плитки, виготовлені з пісковику, родовища якого знаходились у Верхньому Подністров'ї, де тоді проживали пізньотрипільські племена. З часом зв'язки обох культур ставали дедалі тіснішими і набували характеру постійних безпосередніх контактів. Є незаперечні дані, що свідчать про проживання на поселеннях культури лійчастого посуду окремих трипільців. Майже на всіх периферійних поселеннях культури лійчастого посуду, крім розписного пізньотрипільського посуду, набув поширення типовий трипільський розпис брунатною фарбою на посудинах лійчастого посуду. Тут будуються наземні житлові споруди трипільського зразка. Ці та інші факти можна пояснити лише тим, що на поселеннях культури лійчастого посуду проживали певний час окремі трипільці, завдяки яким деякі трипільські виробничі прийоми та досвід стали надбанням місцевого населення. Не виключено, що ці контакти між населенням обох культур мали форму шлюбних стосунків. Такі добросусідські взаємовідносини між населенням обох культур існували протягом тривалого часу. Історична доля племен культури лійчастого посуду виявилася спільною з долею пізньотрипільських племен. Приблизно наприкінці III тисячоліття до н. е. їх підкорили прийшлі з північного заходу племена культури кулястих амфор, які з часом стали господарями на всьому Лісостеповому Правобережжі України.

bigmir)net TOP 100