Реклама на сайте Связаться с нами
Реферати з історії України

Племена станівської культури

Реферат

На главную
Реферати з історії України

Про племена, які жили в ранній період бронзової доби на Закарпатті, відомо дуже мало. Краще досліджені пам'ятки племен пізньобронзової доби. У XIV—XII ст. до н. е. на сучасній території Закарпаття, Північно-Східної Угорщини та Північної Трансільванії були поширені племена станівської культури.

Населення станівської культури проживало у довгочасних поселеннях, забудованих наземними та напівземлянковими житлами.

Основними галузями господарства були землеробство і скотарство. Станівські племена вирощували пшеницю, ячмінь та просо, про що свідчать відбитки зерен на посуді. Врожай збирали бронзовими серпами. Розводили велику й дрібну рогату худобу та коней. Знахідки псалій свідчать про існування вершництва. Важливою галуззю господарства була бронзоливарна справа.

Розвиток землеробства, скотарства й металургії, безперечно, спричинився до розширення обміну.

З часом існування станівських племен у Закарпатті пов'язані численні скарби. Бронзові вироби з них свідчать про високий рівень розвитку металургійного виробництва у Верхньому Потиссі, а також про широкі зв'язки населення Закарпаття наприкінці II тисячоліття до н. е. з племенами Східної та Центральної Європи. Серед виробів з бронзи трапляються серпи кількох типів, кельти, мотики, молоти, долота, ножі; досить різноманітна зброя — мечі, кинджали, чекано-молоти, булави, наконечники списів; окрему групу бронзових виробів становлять псалії. Виготовляли й різноманітні прикраси — браслети, шпильки, каблучки, гривни. Справді високохудожніми виробами є прикрашені розкішним орнаментом діадеми й пояси, що зустрічаються в багатьох скарбах.

Безперечно, не всі бронзові вироби мали місцеве походження, деякі з них, наприклад чекано-молоти, шпильки з потовщенням, завезено з Трансільванії. Не виключено, що племена Закарпаття частину бронзових виробів виготовляли на обмін. Проте бронзові вироби повністю не витіснили виробів з каменю.

У племен станівської культури існував обряд трупоспалення з похованням у глиняних урнах або в неглибоких ґрунтових ямах, очевидно, без позначок на поверхні. В могилу ставили посуд, клали знаряддя праці та прикраси.

Збройні сутички між племенами викликали необхідність укріплювати поселення ровами й валами (с. Дідове, уроч. Товар), а також збільшувати кількість різноманітної зброї — мечів, булав, бойових чеканів, кинджалів. Серед мечів є високохудожні вироби. Такі мечі, певно, належали знатним особам. Племена станівської культури переживали розклад патріархально-родових відносин.

На думку дослідників, племена станівської культури відіграли певну роль у формуванні фракійської етнічної спільності карпатського ареалу.

bigmir)net TOP 100