Реклама на сайте Связаться с нами
Реферати з податкової системи

Аналіз сучасної динаміки та структури надходжень від непрямих податків

Реферат

На главную
Реферати з податкової системи

У світовій практиці існують три види непрямих податків: акцизи, фіскальна монополія, мито. Нині в Україні стягуються акцизи, які, в свою чергу, складаються з універсальних та специфічних акцизів і мита. Непрямі податки, на відміну від прямих, мають свої переваги та недоліки. Вони ефективніші в фіскальному аспекті, оскільки оподатковують споживання, яке, в свою чергу, є більш стабільною та негнучкою величиною, ніж прибутки. Від них досить важко ухилитись і досить легко контролювати їх сплату. Непрямі податки не впливають на процеси нагромадження, але вони регресивні в соціальному аспекті і здійснюють досить значний вплив на загальні процеси ціноутворення.

Оскільки непрямі податки включаються в ціну товарів і послуг, то їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. Основним недоліком непрямих податків вважають обернено пропорційну залежність від платоспроможності споживачів. Внаслідок цієї властивості непряме оподаткування товарів масового споживання лягає важким тягарем на населення з низькими доходами, оскільки більша частина його доходів витрачається на придбання продуктів харчування та інших товарів першої необхідності.

Так як структура споживання у різних верств населення значно відрізняється, принцип справедливого оподаткування може бути реалізований через диференційований підхід до встановлення непрямих податків на окремі товари, роботи чи послуги. Однак такий підхід приведе до того, що встановлять більш високі податки тільки на товари першої необхідності і розкоші, що звузить сферу непрямого оподаткування і скоротить поступлення в бюджет. Тим часом навіть невисокий рівень непрямого оподаткування товарів щоденного користування забезпечить державі стабільні доходи.

Непрямі податки досить широко використовуються у всьому світі, оскільки при відносно простому механізмі справляння вони забезпечують стійкі поступлення в бюджет. Крім того, вони легше сприймаються психологічно, ніж прямі, тому що платяться непомітно для споживачів і немає безпосереднього зв'язку між сплатою податку і усвідомленням цього.

Акцизи поділяються на специфічні та універсальні. Специфічні акцизи виникли набагато раніше, ніж універсальні. Характерними їх рисами є обмежений перелік товарів, по яких вони стягуються, та диференційовані ставки по окремих групах товарів. Універсальні акцизи відрізняються від специфічних універсальними ставками на всі групи товарів та ширшою базою оподаткування.

Поширення універсальних акцизів зумовлене низкою чинників: широка база оподаткування забезпечує стійкі надходження до бюджету, які не залежать від змін в уподобаннях споживачів та асортименту реалізованих товарів; універсальні ставки полегшують контроль податкових органів над правильністю сплати податку; універсальні акцизи доволі нейтральні до процесів ціноутворення, оскільки податковий тягар рівномірно розподіляється між усіма групами товарів.

Такі недоліки непрямих податків, як значний вплив на інфляційні процеси і регресивність в соціальному аспекті, виражені в універсальних акцизах яскравіше, ніж в інших непрямих податках.

У світовій податковій практиці існує три форми універсальних акцизів: податок з продажів (купівель) у сфері гуртової або роздрібної торгівлі, податок з обороту і податок на додану вартість.

Об'єктом оподаткування податку з продажу у ланках гуртової чи роздрібної торгівлі є валовий дохід на кінцевому етапі реалізації чи виробництва товарів, тобто оподаткування проводиться лише один раз, на одному ступені руху товарів.

Податок з обороту стягується з валового обороту, на всіх етапах руху товарів. Із цим пов'язаний основний недолік податків цієї групи — кумулятивний ефект. Його суть у тому, що в об'єкт оподаткування включаються податки, які були сплачені раніше, на попередніх етапах руху товарів.

Податок на додану вартість сплачується на всіх етапах руху товарів, але об'єктом оподаткування виступає вже не валовий оборот, а додана вартість, що зберігає переваги податку з обороту, але водночас ліквідує його головний недолік — кумулятивний ефект.

Фіскальна монополія — це прибуток держави від реалізації монополізованих державою товарів. При частковій монополії держава монополізує або тільки процес ціноутворення, або ціноутворення і виробництво певних видів товарів, або ціноутворення і реалізацію. При повній монополії держава залишає за собою виключне право на виробництво і реалізацію окремих товарів за встановленими нею цінами, наприклад: сигарет, горілки, спирту.

Мито встановлюється при переміщенні товарів через митний кордон держави, тобто при ввезенні, вивезенні або транспортуванні транзитом. На відміну від інших непрямих податків, стягнення мита має за мету не стільки фіскальні потреби держави, скільки формування раціональної структури експорту і імпорту. Залежно від мети введення, розрізняють наступні види мита: спеціальне, сезонне, компенсаційне, антидемпінгове, адвалерне, специфічне.

Використана література

1. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30.

2. Декрет КМУ "Про акцизний збір" від 26.12.1992 р. № 18—92.

3. Декрет КМУ "Про державне мито" від 21.01.1993 р. № 7—93 зі змінами та доповненнями.

4. Декрет КМУ "Про прибутковий податок з громадян" зі змінами і доповненнями від 26.12.1992 р. № 13—92.

5. Закон України "Про єдиний митний тариф" зі змінами та доповненнями від 05.02.1992 р. № 2097X11.

6. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283/97 — ВР.

7. Закон України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11.12.1991 р. № 1963X11.

8. Закон України "Про податок на додану вартість" від 3.04.1997 р. № 168/97 — ВР зі змінами і доповненнями.

9. Закон України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 р. зі змінами та доповненнями.

10. Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 28.06.1999 р. № 746/99.

11. Бечко П. К. Податкова система. Навч. посіб. — К.: ЦНЛ, 2006. — 368 с.

12. Брызгалин А. В. Налоговый учет и налоговая политика предприятия. — 2-е изд. — М.: Аналитика-Пресс, 1998. — 120 с.

13. Вакуліч І. П. Податкове адміністрування та ефективність податкової системи // Фінанси України. — 2003. — № 2. С. 54—59.

14. Василевська Г. В. Податкова політика у регулюванні економічного зростання // Фінанси України. — 2003. — № 2. — С. 39—43.

15. Василик О. Д. Теорія фінансів: Підручник. — K.: HIOC, 2001. — 416 с.

16. Ватуля І. Д. і ін. Податки, збори, платежі. Навч. посіб. — К.: ЦНЛ, 2006. — 352 с.

17. Вишневська М. К. Актуальні питання оподаткування. — X.: Глобус, 1997. — 144 с.

18. Гавриленко Н. В. Податкова система. Навч. посіб. — Львів: Новий Світ — 2000, 2007. — 328 с.

19. Гега П. Т., Доля Л. М. Основи податкового права: Навчальний посібник. — К.: Товариство "Знання", КОО, 1998. — 273 с.

20. Гега П. Т. Правовий режим оподаткування в Україні. — К.: Юніком, 1997. — 144 с.

21. Герчаківський С. Д. Місцеве оподаткування в Україні: традиції, реалії та напрями удосконалення // Фінанси України. — 2003. — № 2. — С. 44—49.

22. Грачева Е. Ю., Соколова Э. Д. Налоговое право. Вопросы и ответы. — М.: Новый Юрист, 1998. — 176 с.

23. Гридчина М. В., Вдовиченко Н. И., Канина А. В. Налоговая система Украины: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2000. — 128 с.

24. Гуськов С. В. Налоги в экономике предприятий. Учеб. пособие. — М.: Дашков и К°, 1999. — 116 с.

25. Д'яконова І. І. Податки та податкова політика України. — К.: Наукова думка, 1997. — 122 с.

26. Десятнюк О. М. Податкова система. Навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2001. — 100 с.

27. Евстигнеев Е. Н. Основы налогообложения и налогового права. Учеб. пособие. — М.: Инфра-М, 1999. — 120 с.

28. Завгородний В. П. Налоги и налоговый контроль в Украине. — К.: А.С.К., 2001. — 639 с.

29. Захожай В. Б. і ін. Система оподаткування та податкова політика: Навч. посіб. — К.: ЦНЛ, 2006. — 468 с.

30. Іванов Ю. Б. Альтернативні системи оподаткування. Монографія. — Харків: ХДЕУ, Торнадо, 2003. — 517 с.

31. Козырин А. Н. Налоговое право зарубежных стран. Вопросы теории и практики. — М., 1993. — 324 с.

32. Крисоватий А. І. Оподаткування і ринок: умови та можливості поєднання. — Тернопіль: Видавництво Карп'юка, 2000. — 246 с.

33. Крисоватий А. І. Теоретичні засади податку як соціально-економічної категорії // Фінанси України. — 2003. — № 2. — С. 4—10.

34. Крисоватий А. І., Вакуліч І. П., Герчаківський С. Д. Податкова система України. Збірка законодавчих актів із змінами та доповненнями за станом на 01.11.2002 р. — Тернопіль, 2002. — 468 с.

35. Крисоватий А. І. Податкова система: Навч. посіб. — Тернопіль: Карт-бланш, 2004. — 331 с.

36. Куцин М. А. та ін. Сучасна теорія та практика оподаткування. — X.: Прапор, 2001. — 512 с.

37. Кучерявенко Н. П. Налоговое право. Учебник. — 2-е изд., перераб. и доп. — Харьков: Консум, 1998. — 448 с.

38. Миляков Н. В. Налоги и налогообложение. Курс лекций. — М.: Инфра-М, 1999. — 348 с.

39. Налоги и налоговое право. Практикум / Под ред. А. В. Брызгалина. — М.: "Аналитика-Пресс", 1998. — 88 с.

40. Налоги. Учеб. пособие / Под ред. В. В. Буряковского. — Днепропетровск: Пороги, 1998. — 612 с.

41. Налоги: Учеб. пособие / Под ред. Д. Г. Черника. — М.: Финансы и статистика, 1995. — 400 с.

42. Онисько С. М. і ін. Податкова система: Підручник: 3-тє вид., допов. і випр. — Львів: "Магнолія Плюс"; Вид. Піча В. М., 2006. — 336 с.

43. Олійник О. В. Податкова система: Навч. посіб. — К.: ЦНЛ, 2006. — 456 с.

44. Податкова система України / За ред. В. М. Федосова. — К.: Либідь, 1994. — 464 с.

bigmir)net TOP 100