Реклама на сайте Связаться с нами
Реферати з права

Конституційний Суд України

Реферат

На главную
Реферати з права

Зміст

Вступ
1. Статус Конституційного Суду України. Його склад і повноваження
2. Порядок призначення суддів Конституційного Суду України та припинення їхніх повноважень. Особливості статусу судді Конституційного Суду України
3. Голова Конституційного Суду України та його заступники
4. Організація роботи Конституційного Суду України. Апарат Конституційного Суду України
Висновки
Список використаної літератури

Вступ

У перехідний період значною мірою по-новому постає питання про законність, особливо в її взаємозв'язку з керованістю всіма соціальними процесами, а не тільки правовими процедурами, а також із розвитком демократії, відкритості органів державної влади, становленням системи забезпечення конституційних прав людини.

У правовому житті держава реалізує такі свої функції як: організаційна, регулятивна, економічна, виховна, контрольна, судова, правоохоронна через гарантований захист прав громадян, через встановлення ефективного правового порядку.

Потреба всебічного осмислення ролі державних органів у перехідний період від тоталітарної до сильної правової держави вельми актуальна. Відбувається трансформація функцій держави в бік посилення конституційних гарантій тих цінностей, які мають втілюватися в повсякденному житті, демократизації владних інституцій, покращення взаємодії влади й людини. Перехідному періоду, як відомо, притаманні новизна та масштабність завдань державного будівництва, встановлення нових зв'язків у розвитку суміжних галузей права.

Діяльність судових, правоохоронних і правозахисних органів має складний механізм, який включає правовстановлюючі, правозабезпечувальні, правопримушувальні та правовідновлювальні складники. В їхній діяльності право й держава є класичними категоріями, за допомогою яких створюють систему застосування норм права, формують єдність вимог до державних функцій, захисту прав і свобод людини. Діяльність судових, правоохоронних і правозахисних органів має спрямовуючий регулятивний вплив на соціальне, політичне й економічне життя нашої держави.

1. Статус Конституційного Суду України. Його склад і повноваження

Конституційний Суд України — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Завдання його полягає в гарантуванні верховенства Конституції як Основного Закону держави на всій території України.

Його рішення є остаточними: вони не можуть бути оскаржені. Вісімнадцять суддів Конституційного Суду України за своїм складом відображають паритет трьох гілок влади в державі. Об'єктом конституційної перевірки не можуть бути заяви, звернення та інші акти загальнополітичного характеру, що не мають прямого юридичного значення.

Діяльність Конституційного Суду ґрунтується на засадах незалежності та колегіальності, повноти й усебічності розгляду справ, гласності, обґрунтованості прийнятих рішень, рівноправності суддів, верховенства права.

Конституційний Суд приймає рішення та дає висновки з таких питань:

1) конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів, які вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їхню обов'язковість;

3) додержання конституційної процедури розслідування й розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 і 151 Конституції України;

4) офіційного тлумачення Конституції та законів України.

У юридичній літературі зазначено, що тлумачення юридичних норм є сферою суспільної або державної діяльності, яка здебільшого стосується вироблення в процесі тлумачення конституційно-правової орієнтації в розумінні й обґрунтуванні права. Тлумачення норм Конституції, яке здійснює Конституційний Суд України, нового змісту не породжує, воно примножує розуміння змісту прав та обов'язків і надає йому офіційного характеру. Офіційна інтерпретація в даному разі забезпечує правопорядок у державі.

До повноважень Конституційного Суду України не належать питання законності підзаконних актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.

Підставами для прийняття Конституційним Судом України рішення про неконституційність правових актів (повністю чи в їхніх окремих частинах) є:

— невідповідність Конституції України;

— порушення встановленої Конституцією процедури їхнього розгляду, ухвалення або набрання ними чинності;

— перевищення конституційних повноважень під час їх прийняття.

Більш як половина всіх рішень, прийнятих Конституційним Судом, стосується офіційного тлумачення положень Конституції та законів України. Конституційний Суд вирішив цілу низку вузлових питань правозастосовної діяльності в Україні, зокрема щодо: несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності; дня набрання чинності Конституцією України; змісту права людини на інформацію; права на оскарження в суді неправомірних дій посадової особи; визначення результатів виборів у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі; внесення змін до Конституції України; порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України; тлумачення терміна "законодавство"; зворотної дії у часі законів та інших нормативно-правових актів тощо.

Формами звернення до Конституційного Суду є конституційне подання та конституційне звернення.

Конституційне подання — це письмове клопотання до Конституційного Суду про визнання правового акта (окремих його положень) неконституційним, про визначення конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради України про надання висновку щодо конституційності процедури розслідування, розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

Конституційне подання має складатися з додержанням певних вимог. Воно має містити:

— повне найменування органу, посадової особи, які направляють конституційне подання;

— відомості про представника за законом або уповноваженого за дорученням;

— повне найменування, номер, дату прийняття, джерело опублікування правового акта, конституційність якого оспорюють чи який потребує офіційного тлумачення;

— повне обґрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта (його окремих положень) або необхідності офіційного тлумачення;

— дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб'єкти конституційного подання (копії цих документів і матеріалів додають);

— перелік документів і матеріалів, які додають.

Конституційне звернення — це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України для забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав і свобод людини й громадянина, а також прав юридичної особи.

Конституційне звернення так само, як і конституційне подання, складається з додержанням певних вимог. Конституційне звернення має містити:

— прізвище, ім'я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адресу, за якою особа проживає, або повну назву та місцезнаходження юридичної особи;

— відомості про представника особи за законом або уповноваженого за дорученням;

— статті (окремі положення) Конституції України або закону, тлумачення яких вимагають від Конституційного Суду;

— обґрунтування необхідності офіційного тлумачення положень Конституції або законів;

— дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб'єкти конституційного звернення (копії цих документів і матеріалів додають);

— перелік документів і матеріалів, які додають.

2. Порядок призначення суддів Конституційного Суду України та припинення їхніх повноважень. Особливості статусу судді Конституційного Суду України

Конституційний Суд складається з вісімнадцяти суддів. Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду.

Суддю Конституційного Суду призначають строком на 9 років без права бути призначеним повторно. Суддя Конституційного Суду під час виконання своїх обов'язків на засіданні суду повинен бути одягнений у мантію, мати нагрудний знак.

Суддею Конституційного Суду може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту, стаж практичної, наукової або педагогічної роботи за фахом не менш як десять років, володіє державною мовою й проживає в Україні протягом останніх двадцяти років.

Судді не можуть належати до політичних партій і профспілок, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Вступаючи на посаду, судді Конституційного Суду складають присягу на засіданні Верховної Ради, яке проводять за участю Президента України, Прем'єр-міністра України, Голови Верховного Суду України. Вони урочисто присягають чесно й сумлінно виконувати обов'язки судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права і свободи людини й громадянина.

Статус судді Конституційного Суду визначено Конституцією, Законом України "Про Конституційний Суд України" та законами України щодо статусу суддів.

Повноваження судді Конституційного Суду України та його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені під час запровадження воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

Суддя Конституційного Суду готує питання для розгляду колегією Конституційного Суду та Конституційним Судом, бере участь у розгляді справ. Він має право витребувати від Верховної Ради, Президента України, Прем'єр-міністра, Генерального прокурора України, суддів, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств, установ і організацій усіх форм власності, політичних партій та інших об'єднань громадян, окремих громадян необхідні документи, матеріали та іншу інформацію з питань, які готують до розгляду Конституційний Суд України та його колегія.

Ухилення від надання документів, матеріалів, інформації тягне за собою відповідальність винних осіб згідно з законом.

Суддя має право публічно висловлювати свою думку з питань, що стосуються провадження в Конституційному Суді лише щодо тих справ, у яких Конституційним Судом прийнято рішення чи дано висновок.

Повноваження судді припиняються в разі:

— закінчення строку призначення;

— досягнення суддею шістдесятип'ятирічного віку;

— неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

— порушення суддею вимог, що встановлені до судді;

— порушення суддею присяги;

— набрання законної сили обвинувального вироку щодо нього;

— визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

— подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Повноваження судді припиняються в разі його смерті. Судді, здійснюючи свої повноваження, є незалежними, підкоряються лише Конституції України та керуються законами України, крім тих законів або їхніх окремих положень, що є предметом розгляду Конституційного Суду.

Особа судді є недоторканною. Суддя Конституційного Суду не може бути затриманий чи заарештований без згоди Верховної Ради України до винесення обвинувального вироку судом. Судді не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання, за винятком відповідальності за образу чи наклеп під час розгляду справ, прийняття рішень і надання висновків Конституційним Судом.

3. Голова Конституційного Суду України та його заступники

Очолює Конституційний Суд України та організовує його діяльність Голова Конституційного Суду, якого обирають таємним голосуванням на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України з числа суддів Конституційного Суду не пізніше двомісячного строку з дня, коли посада Голови стала вакантною.

На спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду головує один із заступників Голови. Якщо до списку кандидатур на посаду Голови внесено кандидатуру судді, який є головуючим, то на засіданні головує старший за віком суддя, не внесений до списку кандидатур. Спеціальне пленарне засідання вважають повноважним, якщо на ньому присутні не менш як дванадцять суддів. Відкритим голосуванням затверджують форму бюлетеня для голосування щодо виборів Голови та форму протоколу голосування.

До списку кандидатур на посаду Голови вносять будь-яку кількість кандидатів, які дали згоду балотуватися на посаду Голови. Список затверджують на спеціальному пленарному засіданні відкритим голосуванням і оформляють протоколом, який підписує головуючий на засіданні. Для організації та проведення виборів Голови обирають комісію в складі трьох суддів з числа тих, які не балотуються на посаду Голови. Комісія забезпечує виготовлення бюлетенів для таємного голосування. Після проведення таємного голосування комісія перевіряє дійсність бюлетенів, підраховує голоси, складає протокол голосування, який підписує голова й члени комісії. Протокол голосування оголошують на спеціальному пленарному засіданні й затверджують більшістю голосів від загальної кількості суддів, які беруть участь у засіданні. Обраним на посаду Голови вважають того з кандидатів, за якого проголосувало не менш як десять суддів Конституційного Суду України.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про Конституційний Суд України" до повноважень Голови Конституційного Суду належать:

— організація роботи колегій Конституційного Суду, комісій, секретаріату;

— скликання й проведення засідань, пленарних засідань Конституційного Суду;

— розпорядження бюджетними коштами на утримання й забезпечення діяльності Конституційного Суду відповідно до кошторису.

Докладніше повноваження Голови Конституційного Суду визначено в Регламенті Конституційного Суду України. Зокрема, Голова:

— подає на затвердження суддів Конституційного Суду проект кошторису на кожний наступний рік;

— подає на затвердження суддів Конституційного Суду план роботи суду на кожний квартал року;

— скликає чергові засідання Конституційного Суду з організаційних та інших питань діяльності Суду, а також позачергові засідання з власної ініціативи або на вимогу не менше трьох суддів Конституційного Суду;

— видає розпорядження;

— призначає на посади радників і помічників Голови Конституційного Суду України, наукових консультантів і помічників суддів Конституційного Суду за пропозицією суддів, заступників керівника секретаріату, керівників самостійних структурних підрозділів секретаріату та їхніх заступників, керівників інших структурних підрозділів, кандидатури яких погоджують на засіданні Конституційного Суду, та їхніх заступників;

— присвоює ранги державного службовця працівникам секретаріату;

— застосовує до працівників секретаріату заходи заохочення та дисциплінарного стягнення;

— звітує протягом січня кожного року на пленарному засіданні Конституційного Суду про діяльність Суду, а також щоквартально інформує суддів про свою діяльність;

— представляє Конституційний Суд України у відносинах з органами державної влади України та органами інших держав і міжнародних організацій;

— виступає від імені Конституційного Суду з офіційними заявами.

Голова Конституційного Суду України має двох заступників. Вони виконують за дорученням Голови окремі його розпорядження.

За відсутності Голови або неможливості здійснення ним своїх повноважень його обов'язки виконує заступник, старший за віком.

У разі відсутності обох заступників обов'язки Голови виконує найстарший за віком суддя.

Обирають заступників Голови за його пропозицією на один трирічний строк таємним голосуванням.

Голова Конституційного Суду, його заступники мають право достроково звільнитися з посад, які обіймають. Рішення про дострокове звільнення вважають прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини конституційного складу суддів.

Звільнення з посади Голови, заступника Голови не позбавляє їх повноважень судді.

4. Організація роботи Конституційного Суду України. Апарат Конституційного Суду України

Організацію та діяльність Конституційного Суду визначено Конституцією, Законом України "Про Конституційний Суд України" та актами Конституційного Суду, що встановлюють організацію його внутрішньої роботи.

Організаційне, науково-експертне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Конституційного Суду здійснює секретаріат Конституційного Суду на чолі з керівником. Положення про секретаріат, його структуру й штат затверджують на засіданні Конституційного Суду України. Керівника секретаріату також призначають на засіданні Конституційного Суду за поданням Голови з числа громадян, які мають право обійняти посаду професійного судді.

Керівник секретаріату, як і судді Конституційного Суду, не може належати до політичних партій, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

Допоміжними робочими органами з питань організації внутрішньої діяльності Конституційного Суду є постійні комісії, які утворюють з числа суддів шляхом відкритого голосування. Конституційний Суд утворює такі постійні комісії:

— з питань регламенту та етики;

— з питань бюджету й кадрів;

— з питань наукового та інформаційного забезпечення;

— з міжнародних зв'язків.

За потреби може бути утворено інші постійні комісії, ліквідовано або реорганізовано раніше створені, змінено їх кількісний і персональний склад.

Діють вони на основі положення, затвердженого Конституційним Судом на пленарному засіданні.

Голів постійних комісій призначає Голова Конституційного Суду на строк своїх повноважень.

За пропозицією суддів Конституційного Суду ухвалою Конституційного Суду на його пленарному засіданні може бути утворено тимчасову комісію Конституційного Суду з числа фахівців відповідних галузей права для додаткового дослідження матеріалів справи. В ухвалі встановлюють строк для підготовки висновку тимчасовою комісією. Конституційний Суд передає тимчасовій комісії матеріали справи для ознайомлення та надає на її запит додаткові матеріали, необхідні для роботи.

При Конституційному Суді утворюють Науково-консультативну раду. Склад, повноваження й порядок діяльності Науково-консультативної ради затверджує Конституційний Суд.

Матеріали діяльності Конституційного Суду України зберігають у архіві Конституційного Суду.

Матеріали справи, щодо яких Конституційний Суд прийняв рішення або дав висновок, зберігають сто років.

Оригінали рішень і висновків Конституційного Суду зберігають у архіві безстроково.

Інші матеріали зберігають на загальних підставах, визначених законодавством України.

Для забезпечення Конституційного Суду нормативно-правовими актами, науковою та іншою спеціальною літературою створено бібліотеку.

Друкованим органом Конституційного Суду є "Вісник Конституційного Суду України".

В апараті Конституційного Суду є посада судового розпорядника. На нього покладено забезпечення встановленого порядку в залі засідань, він виконує розпорядження лише головуючого. Судовий розпорядник має право робити зауваження присутнім у залі засідань особам, вимагати від них додержання встановленого порядку та вживати заходів щодо усунення порушень. Вимоги судового розпорядника щодо підтримання порядку є обов'язковими для всіх присутніх. Судовий розпорядник до початку пленарного засідання та під час перерви інформує службу, що пропускає до залу засідань бажаючих бути присутніми на засіданні, про наявність вільних місць у залі.

Висновки

Конституційний Суд України — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Завдання його полягає в гарантуванні верховенства Конституції як Основного Закону держави на всій території України.

До повноважень Конституційного Суду України не належать питання законності підзаконних актів органів державної влади, органів влади АРК і органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.

Конституційне подання — це письмове клопотання до Конституційного Суду про визнання правового акта (окремих його положень) неконституційним, про визначення конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Конституційне звернення — це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України для забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав і свобод людини й громадянина, а також прав юридичної особи.

Конституційний Суд складається з вісімнадцяти суддів. Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду.

Суддею Конституційного Суду може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту, стаж практичної, наукової або педагогічної роботи за фахом не менш як десять років, володіє державною мовою й проживає в Україні протягом останніх двадцяти років. Особа судді є недоторканною.

Очолює Конституційний Суд України та організовує його діяльність Голова Конституційного Суду, якого обирають таємним голосуванням на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України з числа суддів Конституційного Суду не пізніше двомісячного строку з дня, коли посада Голови стала вакантною.

Список використаної літератури

1. Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року. — К., 1996. — 118 с.

2. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23 грудня 1993 р. — Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 6. — ст. 36.

3. Про статус суддів: Закон України від 15 грудня 1992р. — Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 8. — ст. 56; Голос України. — 1993, 10 лютого.

4. Марочкін І. Є. Конституційно-правові засади судової влади. — Правова держава Україна: проблеми, перспективи розвитку. — Харків. — 1995.

5. Правоохранительные органы: Учебник / Под ред. К. Ф. Гуценко. — М., МГУ. — 1995.

6. Молдован В. В. Основи держави і права. Курс лекцій: Навчальний посібник для юридичних фак. вузів. — К., Юмана. — 1996. — 176 с.

7. Юридичний словник-довідник. За ред. Ю. С. Шемшученка. — К., Феміна — 1996. — 696 с.

bigmir)net TOP 100