Реклама на сайте Связаться с нами
Реферати з права

Поняття, значення, загальні умови судового розгляду

Реферат

На главную
Реферати з права

Судовий розгляд — це основна, центральна стадія кримінального процесу, в якій здійснюється правосуддя в кримінальній справі. Зміст цієї стадії складає діяльність суду першої інстанції з розгляду по суті кримінальної справи. Такий розгляд відбувається на підставі принципу змагальності, що потребує від суду забезпечення можливості активної участі сторін у наданні та дослідженні доказів, в обґрунтуванні перед судом переконливості певних доказів. Особливе значення даної стадії в тому, що тільки суд у стадії судового розгляду може визнати підсудного винним та призначити йому кримінальне покарання (чи звільнити від покарання), або виправдати підсудного. У випадках, передбачених кримінальним законодавством, суд звільняє особу від кримінальної відповідальності. Таким чином суд забезпечує застосування норм матеріального кримінального права. Саме з моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду починається реалізація кримінальної відповідальності. Обираючи особі, яку суд визнає винною у вчиненні злочину, справедливе покарання, суд в значній мірі забезпечує і ефективність такого покарання. Якщо в справі було заявлено цивільний позов, суд розглядає та вирішує його, застосовуючи норми цивільного, а в деяких випадках — трудового права.

Діяльність суду з розгляду кримінальних справ спрямована на захист публічних та приватних інтересів.

У стадії судового розгляду суд здійснює і контрольні повноваження, коли відповідно до ч.ч. 3 та 4 ст. 110, ч.ч. 5 та 6 ст. 234, ч.ч. 2 та 3 ст. 236 КПК розглядає скарги на дії і рішення органів дізнання, слідчого чи прокурора. Крім того, розглядаючи справу по суті, суд також торкається питання про законність дій та рішень, які були прийняті на досудових стадіях.

Для того, щоб суд міг виконати свої завдання — розглянути справу по суті, постановити законне та обґрунтоване рішення, законом створюються відповідні умови. В стадії судового розгляду реалізуються принципи кримінального процесу, зокрема, засади судочинства, закріплені в ст. 129 Конституції України — законність; рівність всіх учасників процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін і свобода в наданні ними своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості; підтримання в суді державного обвинувачення прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист.

Найважливіша умова здійснення правосуддя — реально незалежна судова влада, підпорядкування суддів тільки закону.

Велике значення для забезпечення ефективності діяльності суду має також побудування судового процесу на умовах безпосередності, усності [ст. 257, 1], незмінності складу суду [ст. 258, 1].

Безпосередність означає, що судді повинні особисто дослідити всі докази, на підставі яких вони робитимуть висновки про фактичні обставини справи. Для цього в судовому слідстві необхідно провести допити підсудних, потерпілих, свідків, експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи слідчих дій, які провадились на досудовому розслідуванні, забезпечивши і права сторін, які мають право брати активну участь у дослідженні доказів.

Крім того, КПК допускає обмеження вимоги безпосередності в тих виняткових випадках, коли суд відповідно до ч. 2 ст. 290 і ч. 2 ст. 292 КПК звільняє потерпілого чи свідка, щодо яких застосовані заходи безпеки, і обмежується письмовим підтвердженням ними своїх показань, які були дані раніше, суд оголошує такі показання.

Усність означає, що всі учасники судового розгляду спілкуються між собою, з судом, зі свідками, експертами усно, допитувані в судовому засіданні свідки, потерпілі, підсудні дають показання усно, сторони заявляють та обговорюють клопотання, виступають в судових дебатах усно. Це не виключає надання сторонами певних письмових документів, письмових клопотань, запитань, які адресовано експертові.

З вимогою безпосередності тісно пов'язане і правило про незмінність складу суду при розгляді справи. Суть його в тому, що судове рішення в кримінальній справі можуть ухвалити тільки ті судді, які брали участь у судовому засіданні з початку і до кінця, особисто досліджували докази — слухали показання підсудних, потерпілих, свідків, висновки експертів, за необхідності задавали їм запитання.

В окремих випадках у справах, в яких розпочато розгляд, виникає необхідність у змінах складу суду. В таких випадках доводиться змінити склад суду і починати розгляд справи з початку.

За наявності обставин, які перешкоджають участі судді в розгляді справи протягом порівняно нетривалого часу (в зв'язку, наприклад, з відпусткою, захворюванням, яке не потребує довгого лікування), розгляд справи може бути відкладено, а потім продовжено.

Коли вибуває з процесу суддя, який одноособово розглядає справу, питання про відкладення справи і передачу її на розгляд іншому судді, вирішує голова суду або його заступник, а якщо справа розглядалася колегіальним складом, то в зв'язку з вибуттям одного судді питання про відкладення справи вирішують інші судді.

У тих випадках, коли справа розглядається з участю народних засідателів [ч. 3 ст. 17, 1] і є підстави вважати, що розгляд буде досить тривалим, для участі в справі може бути залучено запасного народного засідателя.

Література

1. Тертишник В. М. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. — К: Вид. А.С.К., 2003. — 1056 с.

2. Кримінально-процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар. / За ред. В. Г. Маляренка. — Х.: ТОВ "Одіссей", 2008 р.

3. Молдован А. В. Кримінальний процес: Україна, Франція, Англія, США: Навч. посіб. — К.: ЦНЛ, 2005. — 352 с.

4. Назаров В. В. Кримінальний процес України: Підручник. — К.: Юридична думка, 2005. — 548 с.

5. Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України: Підручник. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 688 с.

6. Маляренко В. Т. Про досудове слідство, його недоліки і реформу // ВВ Суду України. — 2004. — № 8.

7. Кримінально-процесуальне право України: Підручник / За ред. Ю. П. Аленіна. — Х.: ТОВ "Одіссей", 2009. — 816 с.

8. Кримінально-процесуальний кодекс України. — Затверджений Законом від 28.12.60 ВВР, 1961. — № 2.

9. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — К., 1993. — № 4.

10. Грошевий Ю. М. та інші. Кримінальний процес України. — Харків: Право, 2000. — 494 с.

11. Колодій А. М. Принципи права України. — К., 1998. — 206 с.

12. Кримінальний процес України: Підручник / Є. Г. Коваленко, В. Т. Маляренко. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — 704 с.

13. Тертишник В. М. Кримінально-процесуальне право України: Підручник. — К.: Видавництво А.С.К., 2003. — 1120 с.

14. Тертишніков В. І. Принципи цивільно-процесуального права. — Харків, 1991. — 123 с.

15. Альперт С. А. Суб'єкти кримінального процесу. — Харків: Одіссей, 1998. — 215 с.

bigmir)net TOP 100