Зображення величі і краси козацької звитяги
у творчості Т. Шевченка. V варіант

9 клас

Тепер, коли ринкові відносини вже досягли такого рівня, що можна купити все — від олівця до атомної бомби, — я вважаю, що є такі скарби, які не можуть бути продані ні за які гроші. До цих скарбів, що складають самоповагу і гордість нації, належить творчість Т. Г. Шевченка.

У своїй творчості поет доторкнувся до найромантичнішої епохи в історії нашого народу — життя та героїчних дій українського козацтва.

Перша спроба оспівати велич і красу козацької звитяги в боротьбі проти зовнішніх ворогів, польського панства була зроблена в поемі «Тарасова ніч». Композиційним центром твору є кобзарева пісня, в яку вплітається пісня козаків у звитяжному бою:

Ще виразніше у творі «Іван Підкова» поет розкриває боротьбу запорожців, що не бояться розбурханого моря, яке «звірюкою то стогне, то виє», а вони спокійно «пливуть собі та співають».

А який же отаман у цих запорожців? Шевченко милується ним, бо він, стоячи в човні, пливучи попереду, вигукує:

Тема боротьби українського народу і козацтва проти турецько-татарських нападників була на той час актуальною і болючою для Т. Шевченка, тому він продовжує її розкривати в поемі «Гамалія», в якій козаки змальовані з іншого боку: як визволителі і народні месники. Поетові близьке прагнення козаків визволити бранців, і тому він з великим захопленням описує їх завзяття:

І далі Т. Шевченко захоплюється мужністю і ненавистю козаків до ворогів під час бою в Царграді: