Осінній ліс. III варіант

7 клас

Вже в кінці серпня повітря помітно холоднішає, особливо вранці. Часто ідуть дрібні невпинні дощі і земля залишається мокрою надовго, вже не просихає так швидко, як улітку. Вітер дме безперестанку і далеко розносить вже дозріле насіння трав і дерев. Де-не-де листя на деревах вже починає жовтіти. Кожного дня цього золота стає все більше і більше. Барвистою, пухкою ковдрою встелена земля у листопаді. На голих мокрих гілках бринять прозорі дощові сльозинки. Тільки подекуди тріпочуть на вітах дерев поодинокі листочки. Лісову тишу раз у раз порушують сумні наспіви синичок, скрекотання білобокої сороки, цвірінькання горобців. Зненацька над головою дятел застукотить дзьобом по стовбуру дерева, і цей стукіт луною рознесеться по лісу. Вересень — перший осінній місяць. Все в природі прощається з сонцем, теплом, намагається в останній раз вбратися пояскравіше перед тим, як надовго зняти свій наряд. Ліс забарвлений жовтими, червоними, золотими фарбами. Тому і наступний місяць називається жовтень. Повітря прозоре, чисте, аж ніби дзвенить і пахне грибами та опалим листям. Ідеш між деревами, прислухаєшся до тиші, до таємничого шурхотіння листя. Аж ось від дерева до кущика тягнеться тоненьке павутиння, наче мереживо. Краплі води на ньому, коли на них світить сонце, горять, як діаманти. Дуже гарно в лісі восени, коли стоїть бабине літо, золота осінь. Я люблю погуляти наодинці з деревами, подихати свіжим повітрям, пошурхотіти листям.