Реклама на сайте Связаться с нами
Українська еліта

Бажан Микола Платонович

(1904 — 1983)

Поет, критик, перекладач,
державний і громадський діяч

На главную
Українська еліта

Микола Платонович Бажан народився 9 жовтня 1904 р. в м. Кам'янець-Подільському. Навчався в Київському кооперативному інституті (1921—1923), Київському інституті зовнішніх зносин (1923—1925), а також у драматичній студії "Кий-драмте" (Київського драмтеатру).

Друкувався з 1923 р. Працював редактором і сценаристом на Одеській кіностудії, редагував журнали "Кіно" (1926-1929), "Радянська Україна" (1940-1941). Під час Другої світової війни був редактором газети "За Радянську Україну!" окупованих областей та партизанів.

У 1943—1948 pp. обіймав посаду заступника Голови Ради Міністрів УРСР, у 1953-1959 pp. був головою Спілки письменників України.

Микола Бажан був людиною надзвичайно широкої ерудиції, справжнім енциклопедистом, коло інтересів якого охоплювало майже всі сфери культури. В період 1959—1983 pp. працював головним редактором редакції Української Радянської Енциклопедії. Очолював правління Шевченківського комітету України по відзначенню 100-річчя з дня смерті і 150-річчя з дня народження Великого Кобзаря. За його ініціативи і під його науковим керівництвом видано 17-томну (1959-1965) і 12-томну (1977—1985) Українську Радянську Енциклопедію, двотомний "Шевченківський словник".

Творчість М. П. Бажана — визначне явище в історії української культури. Людина активної громадянської позиції, поет завжди був у вирі життя, а тому й поезія його завжди зумовлювалася загальнонародними інтересами, відбивала безпосередні живі враження.

Перші поетичні твори М. Бажана опубліковані на початку 20-х років. Вони засвідчили, що в українській літературі з'явився новий талановитий художник, у якого є свій стиль і своя манера письма. Дитячі роки Микола Бажан провів у гайдамацькій Умані, в місті, де бушувала Коліївщина, де полишилися спогади про діяльність Кармалюка, де прокотилися хвилі революції, анархії, а все це залишило неабиякий слід у серці і подальших концепціях М. Бажана. Його приваблює не тільки трагічна історія України, а й історія тієї доби, в якій він жив, думав, творив. Поет відтворює час Коліївщини ("Залізнякова ніч") та бурхливі події громадянської війни, протест проти знищення людських прав і законів ("Гетто в Умані", 1929), роздуми над сенсом історії України (поема "Сліпці", 1930-1931).

30-ті роки для М. Бажана — це роки ствердження його життя, осмислення служіння людям, суспільству. Це ми бачимо в поемі "Безсмертя", у віршах "Трилогія пристрасті", "Танець". Саме тоді він розпочинає виступати як перекладач, переклади якого становлять зразок титанічної праці й майстерності ("Витязь у тигровій шкурі" Шота Руставелі, твори Алішера Навої та ін.).

У важкий для народу період Великої Вітчизняної війни Микола Бажан своїм полум'яним, пристрасним словом нищить німецько-фашистських загарбників. Його славнозвісні "Клятва" і "Данило Галицький" по праву увійшли в золоту скарбницю вітчизняної поезії.

У вірші "Клятва" прозора ясність думки, простота і доступність образного малюнка поезії відповідали урочисто-гнівному змістові клятви народу, величного у своїй ненависті до ворога і незрушного у святій вірі в перемогу над ним. "Клятва" в лічені дні здобула визнання народу і навіть стала популярною піснею. Музику до віршів написав відомий композитор Г. Верьовка.

У поемі "Данило Галицький" М. Бажан пов'язав події сімсотлітньої давності з тривогами і болями сучасності, уникнувши двох спокус, які виникають при роботі на історичну тему, — штучного осучаснення давнини та архаїзації стилю. У 1946 р. за поему "Данило Галицький" автор був відзначений Державною премією СРСР.

Широчінь поетичних обріїв, загальнолюдських цінностей на повну силу виявилася у творчості М. Бажана 60—70-х років: цикл "Міцкевич в Одесі" (1957), збірка "Італійські зустрічі" (1961), цикл "Чотири оповідання про надію" (1966).

Лебединою піснею М. Бажана став цикл "Нічні концерти" (1977), який дає підстави стверджувати про його вірність високим мистецьким ідеалам, прагненням передавати українським словом враження від культурних здобутків людства.

Поезія Миколи Бажана нерозривно пов'язана з фольклорними жанрами, образами, народним світоглядом і мораллю. Збірка "Доробок" у цьому аспекті вельми прикметна. У поетичній новелі Бажана "Ніч на Івана Купала" уявлення про добро та зло, красу та потворність, народну мораль наводять на сенс людського буття, людину і світ.

Карбоване слово поета плекалось у золотій колисці народного мелосу, народного слова, народного світогляду. Глибинне знання М. Бажаном народного життя є свідченням непересічності його таланту, енциклопедичності його інтелекту, космічної масштабності його естетичного ідеалу. Микола Бажан — незрівнянний творець, глибоко вдумливий співець високих звершень людського духу. Він по праву посідає одне з чільних місць в історії нашої національної культури.

bigmir)net TOP 100